Сторінка
2
Цю думку підтверджує й такий факт: згідно з дослідженням, щодо Чехії мотив "підвищення конкурентоспроможності завдяки започат-куванню виробництва в іншій країні" вважають приблизно настільки ж важливим, як і мотиви, пов'язані з розширенням ринку. Проте стосовно України і Росії цей аспект визнають другорядним, хоча вартість праці в обох країнах є нижчою, ніж у Чехії.
Аналізуючи результати опитування з точки зору особливостей кожної групи інвесторів, можна помітити разючі відмінності в їхніх позиціях. Наприклад, для інвесторів-підприємців такий чинник, як наявність дешевих факторів виробництва, зокрема робочої сили, є важливішим, ніж для решти груп інвесторів. Інвестори-підприємці визнали дешеві фактори виробництва (СВ = 1,67) другим за важливістю мотивом після місткості ринку та потенціалу його розширення. Цю обставину можна пояснити тим, що підприємці, а це зазвичай дрібні або середні інвестори, дуже чутливо реагують на фактор виробничих витрат. До того ж інвестиції представників цієї групи, концентруючись переважно в межах однієї країни, не є частиною глобальної стратегії. Саме тому підприємці здебільшого не зважають на інші ринкові фактори (наприклад, доступ до регіональних ринків тощо).
Треба також зазначити ще одну особливість. Чинник "підвищення конкурентоспроможності продукції", яку постачають на ринки розвинених країн, але виробляють у тій країні, де вартість ресурсів є нижчою, виявився набагато важливішим для ТНК (1,91), ніж для вибірки загалом (2,53). Цю обставину пояснює практика ТНК підвищувати ефективність своєї діяльності за рахунок виготовлення продукції в тих країнах, де виробничі витрати будуть найменшими, та подальшого експорту на інші ринки.
Дешева робоча сила в Україні: міф чи реальність? Той факт, що наявність дешевої робочої сили в Україні іноземні інвестори не вважають суттєвим мотивом для інвестування, варто розглянути докладніше, оскільки економісти часто наголошують на привабливості України саме в цьому аспекті. Така відмінність позицій свідчить про потребу розрізняти номінальний рівень заробітної платні і загальну вартість робочої сили, де також враховано продуктивність праці, витрати на виконання вимог керівних органів та інші чинники.
Вплив низької продуктивності праці є очевидним фактором. Через брак капіталу, відсутність належної підготовки та недосконалий менеджмент продуктивність праці в Україні часто є настільки низькою, що загальна вартість робочої сили виявляється більшою, ніж в інших країнах Східної Європи. Проте тут потрібно чітко розмежуватися, бо продуктивність праці не буде однаковою за різних обставин. Ідеться про такі два варіанти:
• іноземний інвестор купує вже діюче підприємство, обтяжене надлишковим капіталом та робочою силою;
• інвестор будує нове виробництво, постачає сучасне обладнання і навчає робітників.
Оскільки новий власник не може швидко звільнити або перекваліфікувати декілька тисяч людей одночасно, продуктивність праці ще тривалий час залишиться набагато нижчою в разі купівлі чинного підприємства. Місцева влада, яка намагається втримати рівень зайнятості, зазвичай накладає обмеження на скорочення чисельності працівників, тим самим істотно підвищуючи загальну вартість робочої сили. Крім того, іноземних інвесторів часто зобов’язують утримувати соціальну інфраструктуру великих промислових підприємств: лікарні, дитсадки, літні табори, сільськогосподарські виробництва тощо.
Ці перешкоди зводять нанівець усі переваги, які створює низька вартість робочої сили. Проте в тих випадках, коли іноземний інвестор започатковує нове виробництво, українські працівники часто виконують свою роботу не гірше за своїх західних колег.
Ризик і прибутки в Україні. Для будь-якої інвестиції найважливішим чинником є потенційні прибутки. Сподіваний прибуток прямо залежить від можливих ризиків, пов’язаних з інвестиційним проектом: що ризикованіше проект, то більшою має бути винагорода.
Інвестиційний ризик має дві складові: ризик, що пов’язаний з діяльністю в певній країні в певній галузі економіки, і власне ризик конкретного проекту. Найважливішим компонентом є ризикованість країни (рис. 15). На жаль, у більшості останніх досліджень Україну визнано однією з найризикованіших країн Східної Європи. Ця оцінка свідчить про високий ризик здійснення інвестиційного проекту.
Мінімальний рівень прибутковості інвестицій визначає вартість капіталу. Проекти, що мають нижчу за цей рівень прибутковість, впроваджувати недоцільно. Задля максимізацїї вартості своїх акцій інвестор зазвичай працює з такими проектами, прибутковість яких була б вищою за вартість інвестованого капіталу.
До бажаної ставки дохідності треба зараховувати також премію за можливий ризик проекту. Компанії, для яких вартість капіталу є порівняно невеликою, вимагають меншого рівня дохідності інвестицій порівняно з компаніями, що мають вищу вартість капіталу. Оскільки вартість капіталу залежить від спроможності компанії залучати його через позики або продаж акцій, компанії, що мають можливість легко залучати капітал, потребуватимуть нижчої дохідності інвестицій, ніж компанії, для яких процес залучення капіталу складніший. Отже, великі ТНК, що зазвичай добре забезпечені капіталом, погоджуються на нижчу очікувану дохідність інвестицій порівняно з місцевими інвестиційними фондами або інвесторами-підприємцями.
Це припущення підтверджують і результати опитування. В одному з пунктів анкети інвестори мали вказати внутрішню ставку дохідності, на яку вони розраховують, інвестуючи в Україну. Респондентам було запропоновано обрати одну з таких ставок (визначених у доларах): менше 10 %, 10-20, 20-30, понад 30 % (табл. 14).
Як свідчать дані табл. 14, лише ТНК та міжнародні фінансові організації (МФО) можуть інвестувати за умови низької внутрішньої ставки дохідності. Завдяки високій кредитоспроможності такі інвестори здатні втримувати вартість капіталу на рівні, що не перевищує 10 %. Більшість ТНК і МФО розраховують на ВСД = 10-20 %. З огляду на високий рівень ризику в Україні такі вимоги є досить помір-ними. Згідно з припущеннями, висловленими раніше, інвестори-підприємці та інвестиційні фонди вимагають більшої дохідності інвестицій. 75 % інвесторів-підприємців та 40 % інституційних інвесторів погоджуються інвестувати тільки за умови ВСД = 20-30 %. 40 %
Завантажити реферат