Сторінка
1
Ставши на шлях самостійного державного розвитку, Україна прийняла рішення прямувати до ринкової економіки. Однак, отримавши у спадщину від колишнього суспільного устрою перекручену структуру економіки, вона стала перед необхідністю корінних перетворень усіх без винятку напрямів життєдіяльності держави, у тому числі у сфері оподаткування.
Сформована ще на початку 90-х років, податкова система України постійно змінювалась у процесі пошуку оптимальної структури, яка б відповідала перехідному стану економіки, проте зіграла свою позитивну роль на етапі становлення незалежності України. В умовах галопуючої інфляції і обвального спаду виробництва вона сприяла зламу адміністративно-командної системи господарювання і впровадженню ринкових засад в економіці.
Однак з виникненням нових форм власності та методів господарювання діюча на той час податкова система перестала відповідати вимогам часу і потребувала реформування.
Політична воля до проведення податкової реформи офіційно підтверджена постановами Верховної Ради України від 23 грудня 1995 р. № 466/95-ВР "Про Основні положення податкової політики і податкової реформі в Україні" і від 4 грудня 1996 р. № 561/96-ВР "Про основні положення податкової політики в Україні", а також Указом Президента України від 31 липня 1996 р. № 621 "Про заходи для реформування податкової політики", якими було визначено перелік податків і зборів (обов'язкових платежів), що підлягають стягненню на території України, та основні принципи побудови системи оподаткування. Згодом вони знайшли своє відбиття у новій редакції Закону України "Про систему оподаткування" від 18 лютого 1997 р.
У цих документах була поставлена мета створити таке податкове законодавство, яке було б економічно обґрунтованим, стабільним, сприяло розвитку виробництва і поліпшенню фінансового стану підприємств, не допускало проявів податкової дискримінації, вирізнялося єдиним підходом до розробки податкових законів та ін. Але головна мета цього законодавства була незмінною — забезпечення надходжень до бюджету, необхідних для виконання державою своїх функцій.
Зазначені програмні документи передбачають усунення існуючої податкової системи, її раціоналізацію, ліквідацію існуючих у ній недоліків і перекосів еволюційним шляхом — через створення необхідної нормативно-правової бази.
При цьому ставиться завдання забезпечити:
• комплексний підхід до врегулювання податкових відносин;
• заповнення прогалин у податковому законодавстві;
• приведення податкового законодавства у відповідність із нормами законодавства України.
Реформування податкового законодавства в Україні проводиться за такими напрямами:
• диференційованого розподілу податкового навантаження між платниками податків;
• спрощення механізму стягування податків, зборів та інших обов'язкових платежів;
• чіткого визначення прав і обов'язків платників податків і органів державної податкової служби.
Перший етап податкової реформи в Україні був завершений з прийняттям у 1997 р. таких законів, як "Про оподатковування прибутку підприємств" і "Про податок на додану вартість".
Закон України "Про оподатковування прибутку підприємств", запровадивши такі економічні категорії, як "валові доходи" і "валові витрати", істотно змінив підхід щодо визначення оподатковуваного прибутку. Цим Законом введено особливий порядок формування і використання страхових резервів для відшкодування збитків від безнадійної заборгованості, запроваджено спеціальний порядок оподатковування операцій особливого виду, новий порядок визначення амортизації тощо.
У результаті дії нових норм цього Закону було дещо знижено податковий тиск на суб'єктів господарювання та створено сприятливіші умови для інвестиційних процесів.
Закон України "Про податок на додану вартість" змінив порядок обчислення і сплати цього податку, що став визначатися за методом кредитування. Введено реєстрацію платників цього податку, а також виписку податкових накладних (рахунків-фактур) і податковий облік.
Незважаючи на те, що згадані закони розроблялися з урахуванням міжнародного досвіду, до них, починаючи з дати їх прийняття і по теперішній час, були внесені численні зміни і доповнення. Це свідчить про наявність в цих законах недосконалих норм, про відсутність стабільності податкового законодавства. Тут варто зауважити, що ознака нестабільності податкового законодавства притаманна всім країнам із перехідною економікою.
Постійне вдосконалення податкової реформи в Україні відбувалося з метою досягнення стабілізації економічного становища, зменшення податкового тиску на платників податків, поліпшення інвестиційного клімату, удосконалення податкового законодавства, його адаптації до законодавства Європейського Союзу.
Вважаємо, що 1998-2000 pp. можна умовно назвати другим етапом податкових реформ, який характеризується внесенням змін до податкового законодавства, запровадженням спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності для суб'єктів малого підприємництва, спеціальних режимів оподаткування для окремих галузей народного господарства, проведенням експериментів у галузі оподаткування, створенням спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріоритетного розвитку тощо.
Завантажити реферат