Сторінка
5
Якщо додержуватися помилкової логіки, що в результаті заниження витрат виробництва на відшкодування основних фондів (проти справжньої величини) можна підвищити конкурентоспроможність продукції, то з таким самим успіхом можна зменшити чи зовсім не враховувати витрати на оплату праці, матеріали та ін. Однак, зрозуміло, що крім самообману такий шлях нічого не дасть. Крім того, необхідно враховувати й таке: що рідше буде індексація і більше розрив між балансовою і ринковою вартістю основних фондів, то більше виникне можливостей для зловживання чи корупції при приватизації. Одночасно з основними фондами потрібно індексувати і вартість майнових сертифікатів громадян.
В умовах існуючого регулювання рентабельності продукції доцільно переглядати і значення граничної рентабельності.
Іншим ефективним заходом, що захищає амортизаційні фонди від інфляції і надає можливість самофінансування, може бути істотне розширення масштабів прискореної амортизації, що нині у нас майже не практикується. Одна з основних причин цього полягає в тому, що право на використання прискореної амортизації може дати лише Міністерство економіки України за умови, що для цього є достатньо обґрунтовані мотиви.
Так, відповідно до діючого положення про порядок нарахування амортизаційних відрахувань прискорена амортизація (не більше двох разів проти діючих норм) може бути дозволена для активної частини основних виробничих фондів, що використовуються для збільшення випуску засобів обчислювальної техніки, нових прогресивних матеріалів, приладів, устаткування, розширення експорту, а також у випадках, коли підприємство здійснює масову заміну зношеної і застарілої техніки. Малим підприємствам разом із застосуванням прискореної амортизації дозволено в перший рік експлуатації списувати додатково у вигляді амортизаційних відрахувань до 20 % первісної вартості основних фондів з терміном служби вище трьох років.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження основних положень про склад витрат виробництва і формування фінансових результатів на підприємствах і організаціях України" від 19 жовтня 1993 р. Міністерство фінансів і Міністерство економіки дають дозвіл на використання прискореної амортизації активної частини основних виробничих фондів також у випадках, пов'язаних з конверсією, охороною навколишнього середовища, із збільшенням випуску споживчих товарів і послуг для населення. Малі підприємства одночасно з використанням прискореної амортизації для стимулювання відновлення машин і устаткування можуть у перший рік експлуатації списувати у вигляді амортизаційних відрахувань вже до ЗО % первісної вартості основних виробничих фондів з терміном служби більше трьох років.
Отже, прискорена амортизація без будь-яких застережень дозволена тільки малим підприємствам. Для всіх інших підприємств потрібен дозвіл Міністерства фінансів і Міністерства економіки. При цьому виникає питання, хто і як визначить ступінь прогресивності продукції, що випускається, масштаб заміни техніки, що дозволяє вважати її масовою, і чи використовуються засоби праці для збільшення випуску споживчих товарів за іншим призначенням?
Відсутність чітких критеріїв є підставою для зловживань. Зазначимо, що зв'язувати одержання дозволу на прискорену амортизацію підприємством з масовою заміною ним зношеної та застарілої техніки взагалі економічно нераціонально, оскільки повне перенесення вартості використовуваного устаткування на виготовлену продукцію зовсім не означає необхідність його негайної заміни, як це іноді помилково вважають. Тому стимулювати потрібно не масову заміну устаткування, а проведення її в оптимальний термін, що забезпечує при цьому максимальний соціально-економічний ефект. Крім того, умова масової заміни зношеної та застарілої техніки необгрунтовано позбавляє права на прискорену амортизацію знову створені підприємства.
Переваги прискореної амортизації можна порівняти з безвідсотковою позикою на технічний розвиток підприємства. У першій половині терміну служби засобів праці, що вводяться знову, штучно підвищується собівартість продукції. За рахунок підвищених амортизаційних відрахувань відповідно занижується прибуток і залишається більше коштів для фінансування технічного розвитку. У другій половині терміну служби спостерігається зворотна картина. Отже, прискорена амортизація має перевагу перед іншими видами податкових пільг, оскільки надані підприємствам додаткові ресурси за рахунок її застосування згодом повертаються в держбюджет.
З огляду на катастрофічний стан відтворення засобів праці в усіх без винятку галузях народного господарства України і темпи інфляції прискорену амортизацію для основних виробничих фондів доцільно застосовувати повсюдно як на старих, так і нових підприємствах. Причому варто дозволити її для всіх груп основних виробничих фондів, а не тільки для їх активної частини. Мало того, підприємствам пріоритетних галузей (легка і харчова промисловість, сільське господарство, енергетика) можна дозволити списувати вартість засобів праці, що вводяться знову, на собівартість виготовленої з їх допомогою продукції впродовж 12 міс. При цьому треба обмежувати тільки максимальну суму амортизаційних відрахувань, щоб підприємства могли в разі потреби нараховувати і менші суми.
Не сприяє активізації інвестиційної діяльності підприємств також існуючий порядок відшкодування витрат на модернізацію устаткування. Витрати на ці цілі можуть досягати значних величин і здебільшого вирізняються високою ефективністю. У наш час витрати на модернізацію можуть не цілком переноситися на собівартість продукції до закінчення нормативного терміну служби модернізованого устаткування.