Сторінка
2

Розрахунок показників для визначення ефективності інвестицій

На наступному етапі особливу увагу слід приділити видам продукції (послуг), які вже є на внутрішньому ринку, оскільки це створює конкуренцію; реально оцінити переваги та недоліки конкурентних товарів (послуг); зазначити фірми, які випускають такі товари (надають такі послуги); визначити переваги нової продукції щодо конкурентоспроможності; порівняти конкурентні товари за такими показниками, як якість, дизайн, обслуговування, гарантійні зобов'язання, ціна тощо.

Вивчення товарів щодо конкуренції повинно дати фірмі відповіді на такі питання:

• яка частина ринку контролюється основними конкурентними фірмами;

• яка організаційна структура характерна для конкурентів і наскільки фірма, що виконує аналіз, вигідно відрізняється від них;

• наскільки стабільними є позиції конкурентів;

• як швидко фірма, яка здійснює аналіз, може переорієнтуватися на інші ринки;

• які з наведених критеріїв конкуренції є основними — якість, ціна, сервіс чи імідж.

Для того щоб визначити ступінь конкуренції за багатьма ознаками, доцільно застосовувати метод ранжування. Кожній з добраних ознак (залежно від важливості) присвоюється певна кількість балів (за прийнятою бальною системою). Загальна кількість набраних балів вказує місце фірми, яка інвестується, у конкурентному середовищі (табл. 21).

Як бачимо з даних табл. 21, на ринку А фірма, що інвестується, превалює над конкурентами, а на ринку Б конкурент під номером 1 за сумою превалює над нею. Фірма, яка інвестується, загалом переважає конкурентів за якістю і характеризується нижчою ціною на продукт. Водночас вона програє щодо реклами та іміджу, і в цих напрямах їй потрібно посилити роботу.

Нарешті, у цьому розділі бізнес-плану інвестор має знайти відповіді на такі питання:

• чи є в запланованих регіонах постійний попит на товар;

• хто буде основним покупцем (замовником) товару — виробник іншого товару, оптовик, роздрібна торгівля, безпосередній споживач;

• наскільки постійним продавцем буде фірма й чим це викликано — якістю, сервісом, цінами, відстанню до споживача тощо;

• наскільки постійними є покупці й чим це викликано — місцем проживання, традицією, сервісом, рівнем доходів, частотою закупок тощо.

Окремим розділом бізнес-плану може бути опис розміщення об’єкта з метою оцінювання кількох факторів: інвестиційної привабливості регіону; підвищеного попиту на новий продукт; наявності чи близькості ресурсних факторів виробництва (сировини, енергоресурсів, кадрового потенціалу); близькості до ринку збуту; якісних показників земельної ділянки, виділеної під новий об’єкт.

Усі зазначені показники можуть відіграти велику роль у підвищенні інвестиційної привабливості об’єкта інвестування.

Планування обсягів і структура виробництва

Основні завдання цього розділу бізнес-плану такі:

• переконати партнерів у можливості виготовлення необхідного обсягу продукції у визначені строки з відповідною якістю;

• посилити впевненість інвесторів у здатності встановити постійні тривалі виробничі зв’язки з партнерами з виробництва та збуту продукції;

• довести, що підприємець справді вміє організувати виробництво, забезпечити певний рівень рентабельності за умови встановлення помірних цін на продукцію і невисоких затрат.

Передусім необхідно описати виробничий процес, звернути увагу на такі аспекти, як наявність виробничих площ, забезпеченість новим високопродуктивним устаткуванням і прогресивними технологіями, ступінь виробничої кооперації, контроль якості продукції та її відповідність міжнародним стандартам, охорона навколишнього середовища. Кожну з перелічених проблем потрібно аналізувати, виконуючи конкретні розрахунки та підкріплюючи їх відповідними характеристиками (устаткування, технологій, контролюючих і природоохоронних заходів). Для більшої наочності ці матеріали слід подавати в табличному та графічному вигляді.

На основі зазначених даних обґрунтовують обсяги випуску продукції (надання послуг) за такими напрямами: середньорічний обсяг випуску продукції; обсяг випуску продукції за окремими асортиментними групами; прогнозований обсяг випуску продукції за роками наступного п’ятирічного періоду у процесі виходу на проектну потужність. Такі дані можна узагальнити у вигляді табл. 22.

Список використаної літератури

1. Федоренко В. Г. і К°. Інвестування. Зайнятість. Освіта. — К.: Науковий Світ, 2002.

2. Федоренко В. Г. і К°. Шляхи підвищення ефективності інвестицій в Україні.: — К.: Науковий Світ, 2003.

3. Федоренко В. Г. Інвестиційний менеджмент. —К.: МАУП, 1999.

4. Федоренко В. Г. Інвестиції і капітальне будівництво в ринкових умовах. — К.: Міжнар. фінанс. агенція, 1998.

5. Федоренко В. Г. Перспективи розвитку капітального будівництва за ринкових умов // Про приватизацію: Держ. інформ. бюл. — 1997. — № 2.

6. Федоренко В. Г. Створення промислово-фінансових груп і проблеми управління корпоративними правами // Про приватизацію: Держ. інформ. бюл. — 1999. — № 2.

7. Федоренко В. Г., Бондаренко Е. В. Будівництво та інвестиції в Україні. — К: Знання, 1998.

8. Федоренко С. В. Проблеми залучення іноземних інвестицій і розвиток економіки України // Про приватизацію: Держ. інформ. бюл. — 1999. — № 2.

9. Федотова М. А. Доходи предпринимателя. — М.: Финансьі и статистика, 1993.—96 с.

10. Чернявский А. Д. Организация управления в условиях рыночных отношений. —К.:МЗУУП, 1994.

11. Чернявский А. Д. Современные тенденции развития организационных форм управлення в Украине // Персонал. — 1997. —№4. — С. 3-7.

12. Чернявский А. Д. Трансформация организационных форм управления в процессе развития рыночных отношений // Персонал. — 1996. —№2. — С. 22-36.

13. Шевчук В. Я. Умови ефективного інвестування в будівництві. — К.: Будівельник, 1991. —112 с.

14. Шпек Р. Іноземні інвестиції в Україні // Уряд, кур'єр. — 1996. — № 62. — 2 квіт. — С. 5.

15. Щекин Г. В. К разработке концепции управления современным обществом // Персонал. — 1999. — № 1. — С. 1-23.

16. ЩукінБ. М. Інвестиційна діяльність. — К.: МАУП, 1998.

17. Эклунд К. Эффективная экономика — шведская модель. — М.: Экономика, 1991. —349 с.

18. ЯкушинЛ. С. Строительство инвестиции//экономика стрва. —1991. — № 4. — С. 59-62.