Сторінка
2

Європейський банк реконструкції та розвитку і основні напрями його співробітництва з Україною

3. Гарантії ЄБРР допомагають позичальникам в отриманні доступу до фінансування і розподілу ризиків відповідно до побажань ЄБРР і його партнерів з фінансування. Гарантії можуть бути будь-якого типу — як загальні, так і часткові. Єдина вимога — можливість виміру ризику. Гарантій на експортні кредити і роздрібні банківські-послуги ЄБРР не надає.

Мінімальна сума прямих кредитів, що надаються ЄБРР, ста­новить 5 млн. євро, хоча за певних умов сума може бути скоригована — зменшена або збільшена. Середня сума таких кредитів дорівнює близько 22 млн. євро, строк кредитів — у середньому 5—10 років, у виняткових випадках — 15 років. Процент за кре­дитами може бути фіксований або плаваючий, установлюється він з маржею до ставки LIBOR.

При підписанні кредитної угоди Банк знімає разовий збір на покриття адміністративних витрат. Також позичальник щорічно сплачує комісію за невикористаним коштом. ЄБРР не вимагає права регресу на партнерів, хоча може запросити гарантію вико­нання проекту. Крім того, ЄБРР вимагає відповідного страхового покриття ризиків (за винятком політичного).

Банк не прагне до придбання контрольного пакета акцій або взяття на себе прямої відповідальності за управління підприємством.

Опосередковане фінансування застосовується для надання не­значних за обсягом кредитів. Інструментами його є:

1. Кредитні лінії ЄБРР середньо- і довгострокового характеру фінансовим посередникам, якими є місцеві банки, для задоволення внутрішнього попиту на кредити на умовах ЄБРР.

2. Інвестиції в приватні акціонерні капітали здійснюються банком шляхом підписки на звичайні і привілейовані акції або в інших формах. Об'єктом вкладень є, як правило, капітали інвестиційних фондів, які надалі самі вкладають ці кошти у приватні середні компанії, або в капітали банків з метою підтримки і розвитку фінансового сектору.

3. Програми розвитку банків. ЄБРР намагається допомогти місцевим банкам набути надійної репутації, яка б допомогла їм працювати на міжнародних фінансових ринках, мати доступ до інвестиційних ресурсів. ЄБРР може виступати у ролі гаранта. Здійснює програму різноманітної технічної допомоги банкам.

4. Співфінансування здійснюється ЄБРР разом з місцевими та іноземними партнерами. Частка інвестицій ЄБРР у проектах приватного сектору, як правило, обмежується 35% від вартості проекту. Саме тому Банк виступає у ролі каталізатора залучення інших інвесторів. Основними партнерами ЄБРР у співфінансуванні є:

• комерційні банки — шляхом участі у кредитах ЄБРР, перевідступлення прав, боргових зобов'язань, паралельних кредитів і кредитних ліній;

• офіційні партнерські установи — державні організації і фінансові установи, спеціально створювані на основі міжурядових угод;

• експортно-кредитні агенції — на основі прямого фінансування експортно-кредитних та інвестиційно-страхових гарантій;

• міжнародні фінансові установи — кредитування економічної і соціальної інфраструктур у приватному секторі й кредити під державну гарантію на здійснення великих проектів.

Співфінансування ЄБРР здійснюється в таких формах:

— сумісне фінансування — кредити учасників використовуються у певних узгоджених частинах для фінансування однієї операції (товару чи послуг);

— паралельне фінансування — коли кредити ЄБРР та інших кредиторів використовуються для кредитування окремих операцій (товарів чи послуг);

— синдиковане кредитування — ЄБРР сам залучає партнерів, які погоджуються надати кошти на умовах, наближених до вимог банку;

— синдикована участь — ЄБРР погоджується профінансувати сам весь проект. Але під час або після оформлення кредиту може продати участь у проекті іншим учасникам.

У 1997р. партнерами ЄБРР із співфінансування були 115 ко­мерційних банків, частка яких у загальній сумі наданих кредитів становила 48%. Офіційні установи брали участь у ЗО проектах (23% від загального обсягу кредитування). Співфінансування зі спеціальними кредитними агенціями становило 13% від загальної суми наданих кредитів. Вісім операцій, частка яких 16%, здійс­нювалися з міжнародними фінансовими установами.

Україна вступила до ЄБРР 13 серпня 1992 р. Мале та серед­нє підприємництво в нашій країні поки що розвинуте недоста­тньо, і міжнародне співробітництво з Банком максимально спрямоване на сприяння розвитку цього перспективного сек­тору економіки. Після вступу України до ЄБРР їй було відкри­то кредитну лінію ЄС на суму 130 млн. екю, яку практично відразу було використано.

Пріоритетами діяльності ЄБРР в Україні є такі:

— підтримка розвитку приватного сектору;

— підтримка приватизації;

— підтримка зміцнення фінансового сектору, насамперед через фінансування мікро -, малих та середніх підприємств;

— сприяння приватним інвестиціям у харчову промисловість та розвиток сільського господарства;

— раціоналізація енергетичної галузі;

— розвиток малих та середніх підприємств (МСП);

— модернізація і реформа основних галузей інфраструктури.

У 2000 р. в Україні ЄБРР різко збільшив обсяги власного пор­тфеля як у державному, так і в приватному секторі. Банк визнав за необхідне реформувати енергетику та комунальне господарст­во як умову надання великих інфраструктурних кредитів. Крім того, ЄБРР збільшив кількість українських банків-посередників у роботі з кредитними лініями. Загальний обсяг асигнувань Банку в Україні у 2000 р. становив 293 млн. євро. За станом на 31 грудня 2001 р. Європейським банком реконструкції та розвитку підписа­но в Україні 57 проектів (не включаючи завершені та реструктуровані) на загальну суму близько 1,4 млрд. євро, з них 46 передба­чено для реалізації у приватному секторі. Усього за станом на 31 грудня 2001 р. вкладення у приватний сектор становили 62,7% від загального обсягу фінансування ЄБРР. Решта 37,3% — надано до державного сектору.