Сторінка
4
1.1.3.4. Основні вимоги до побудови геодезичної мережі 3 класу
Геодезична мережа 3 класу будується з метою збільшення кількості пунктів до щільності, яка забезпечує створення знімальної основи великомасштабних топографічних та кадастрових зйомок. Вона включає геодезичні мережі 3 та 4 класів, які побудовані згідно з вимогами “Основних положень 1954–1961 рр.”, та нові мережі 3 класу, що визначаються згідно з вимогами цих “Основних положень”.
Нові пункти геодезичної мережі 3 класу визначаються відносними методами супутникової геодезії, а також традиційними геодезичними методами полігонометрії, тріангуляції та трилатерації. При цьому середньоквадратична помилка визначення взаємного положення пунктів в плані повинна бути не більшою 0,05 метра.
Вихідними пунктами для побудови геодезичної мережі 3 класу служать пункти астрономо-геодезичної мережі 1 класу і геодезичної мережі 2 класу.
У геодезичній мережі 3 класу за можливістю повинна забезпечуватись видимість (земля-земля) між суміжними пунктами мережі, а в разі її відсутності на пункті закладається два орієнтирних пункти згідно з вимогами цих “Основних положень”.
Під час визначення пунктів геодезичної мережі 3 класу методом полігонометрії прокладаються окремі ходи або системи з вузловими точками, які опираються на пункти більш високого класу.
Якщо відстань між пунктами, що належить до різних ходів, менше 2 км, здійснюється взаємний зв’язок таких ходів.
Основні вимоги до побудови геодезичної мережі 3 класу наведено в таблиці 1.4.
Характеристика сучасних планових мереж згущення
Державних планових геодезичних мереж недостатньо для забезпечення топографічних знімань усіх масштабів. З цією метою державні геодезичні мережі згущують пунктами 4 класу, а в разі необхідності, пунктами 1 і 2 розрядів, які відносяться до мереж згущення. Для їх створення застосовують ті ж відомі методи: тріангуляції, полігонометрії, трилатерації, а також віддавна відомі методи засічок або сучасні методи GPS.
Таблиця 1.4
Основні вимоги до побудови геодезичної мережі 3 класу
Параметри мережі | Методи побудови | |||
GPS | тріан-гуляція | полігоно-метрія | трилатера-ція | |
Периметр полігону, км | 70–90 | |||
Найбільша довжина ходу, км | 30 | |||
Довжина сторони (віддаль між пунктами GPS), км Найбільша Найменша |
10 2 |
8 5 |
8 2 |
8 2 |
Кількість сторін в ході не більше | 6 | |||
Сер. кв. помилка взаємного положення пунктів, м | 0,05 | 0,05 | 0,05 | 0,05 |
Сер. кв. помилка вимірювання кутів не більше, кутові сек. | 1″,5 | 1″,5 | ||
Найбільша нев’язка трикутника, сек. | 6″ | |||
Кутова нев’язка ходу, сек. | 3″ | |||
Відносна помилка вимірювання вихідної сторони (базису) не більше, ms/s | 1:200000 | 1:200000 | ||
Сер. кв. помилка вимірювання сторони не більше, м | 0,04 | 0,04 |
При створенні мереж згущення методом тріангуляції необхідно дотримуватись вимог, поданих в таблиці 1.5.
При створенні мереж згущення методом трилатерації необхідно дотримуватись вимог, поданих в таблиці 1.6.
При створенні мереж згущення методом полігонометрії необхідно дотримуватись вимог, поданих в таблиці 1.7.
При створенні мереж згущення методом GPS необхідно дотримуватись вимог, поданих в таблиці 1.8.
Таблиця 1.5
Основні вимоги до побудови планових мереж згущення методом тріангуляції
Показники | 4 клас | 1 розряд | 2 розряд |
Довжина сторони трикутника, км, не більше | 5,0 | 5,0 | 3,0 |
Мінімально допустима величина кута, кутові градуси: | |||
у суцільній мережі | 20 | 20 | 20 |
сполучного в ланцюжку трикутників | 30 | 30 | 30 |
у вставці | 30 | 30 | 20 |
Кількість трикутників між вихідними сторонами або між вихідним пунктом і вихідною стороною, не більше | 10 | 10 | 10 |
Мінімальна довжина вихідної сторони, км | 2 | 1 | 1 |
Граничне значення середньої квадратичної помилки кута, що обчислена за нев'язкими у трикутниках, кутові секунди | 2 | 5 | 10 |
Гранично допустима нев'язка в трикутнику, кутові секунди | 8 | 20 | 40 |
Відносна помилка вихідної (базисної) сторони, не більше | 1:200000 | 1:50000 | 1:20000 |
Відносна помилка визначення довжини сторони в найбільш слабкому місці, не більше | 1:50000 | 1:20000 | 1:10000 |