Сторінка
2
А в середині ХVІ ст. 1556 р. за Дніпровими порогами склалася особлива військова територіальна політична організація українського козацтва – Запорозька Січ. Вона не була державою в повному розмінні слова, але мала стільки виразних ознак державності, що її не раз називали “Козацькою республікою”.
Демократична політично-правова організація Запорізької Січі справляли значний вплив на сучасників, стала зародком майбутньої української державності.
УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНІСТЬ У РОКИ ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ 1648-1854 РР.
Боротьба українського народу за звільнення з-під влади Речі Посполитої мала одним із своїх наслідків формування в ході бойових дій початків власної української державності.
Найголовніші битви:
Жовтні води (19 квітня – 16 травня 1648 р.)
Пилявський бій (11-19 вересня 1648 р.)
Зборівська битва (5-6 серпня 1949 р.)
Беристеська битва (18-20 червня 1651 р.)
В період визвольної війни склалося політичне утворення, яке мало багато ознак державності і територію, військо, свої органи влади і правові норми певне міжнародне визнання і навіть загадки власних податкової і грошової систем. У літературі політичну організацію нині прийнято називати Українською Козацькою державою.
(1654-1667 рр.)
ЛІКВІДАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ
1722 р. – цар Петро І видав наказ не обирати нового гетьмана.
Життям України відтепер мала управляти спеціальна мала управляти спеціальна установа з 6 російських офіцерів – Малоросійська комісія.
1964 р. – цариця Катерина ІІ остаточно ліквідувала гетьманство.
У своїх наказах цариця вимагала від слухання урядовців: “Коли в Малоросії зникнуть гетьмани, треба зробити все, щоб зітерти з пам’яті їх та їхню добу”.
1775 р. Дійшла черга до Запоріжжя російські війська зруйнували січ – столицю.
За кілька років потому спеціальним указом було закріплено всіх селян колишньої Гетьманщини.
У середині ХІІ ст. на місці колишньої Давньоруської держави було 15 князівств, а у ХІV ст. – близько 250.
Наприкінці ХІІ – на поч. ХІІІ ст. визначалися нові політичні центри, навколо яких почали об’єднуватися розрізнені руські землі і князівства. На території Південно-Західної Русі (сучасної України) таким центром стало Галицько-Волинське князівство, яке уторилося після об’єднання Галича і Волині під владою кн. Романа Мстиславовича у 1149 р.
Найбільший могутності це князівство досягло в останні роки правління Данила Романовича (Галицького).
І етап (119-1205) – утворення та становлення.
Галицько-Волинське князівство на зломі ХІІ-ХІІІ ст. за розмірами своїх володінь не поступається Священній Римській імперії.
Центром держави був Галич.
ІІ етап (1205-1238) – тимчасовий розпад єдиної держави.
Характерними рисами у цей час були:
- оголошенням князем боярина Володислава Кормильчига (1213_1214);
- проголошено королем “Галичини та Володимерії” п’ятирічного інгурського королевича Каммана (Каламана) 1214-1219 рр.
ІІІ етап (1231-1264) – об’єднання та піднесення, активна боротьба із золотоординським ігом.
ІV етап (1264-1323) – стабільність та піднесення.
Найпослідовніше провадили державницьку політику батька Лев І Данилович (1264-1301)
На зламі ХІІІ-ХІV ст. відновилася єдність Галицько-Волинської держави під владою наступника Лева – князя Юрія І (1301-1315).
Наступником Юрія І став його син Лев ІІ (1315-1323)
|
V етап (1323-1340) – поступовий занепад.
Держава занепала та розчленувалася, Галичина під Польщею, Волинь – під Литвою, Буковина - у складі Молдавського князівства.
АКТ
ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року,
— продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в
Україні,
— виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами,
— здійснюючи Декларацію про Державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто
ПРОГОЛОШУЄ
НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ та створення самостійної української держави — УКРАЇНИ.
Територія України є неподільною і недоторканою. Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.
Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.
Верховна Рада України 24 серпня 1991 р.
Інші реферати на тему «Географія економічна»:
Хвороби сільськогосподарських культур
Виведення бджолиних маток
Шкідники сільськогосподарських культур
Технології відтворення та вирощування риби у тепловодних та холодноводних ставових рибних господарствах. Біологічні особливості культивованих об’єктів тепловодного рибництва
Басейнові історико-динамічні морфолітосистеми: палеогідродинамічні реконструкції і екологічні експертизи водогосподарських проектів