Сторінка
3

Шкідники сільськогосподарських культур

3. Шкідники цукрових буряків

До основних шкідників цукрових буряків належать: довгоносики: буряковий звичайний, буряковий сірий, буряковий чорний, буряковий східний; совка озима, совка оклична; мертвоїд матовий буряковий; блішки: хрестоцвіта чорна, гречкова; еусцеліс простий; цикадки: строката, бліда; попелиці: коренева бурякова, коренева блідо-жовта, бурякова; сліпняки: буряковий звичайний, польовий, буряковий зелений та інші комахи.

Довгоносик буряковий звичайний — Bothynoderes punctiventris Germ. Зимують жуки в ґрунті на старих бурячищах на глибині 12-32 см. На початку квітня, коли поверхня ґрунту прогріється до плюс 12С, жуки починають виходити з місць зимівлі, але деяка їх кількість залишається у ґрунті в стані діапаузи 1-2 роки. Самки відкладають яйця в поверхневий шар ґрунту переважно біля сходів буряків, а через 9-11 днів вилуплюються личинки. Приблизно через 16 днів з лялечок виходять жуки, які залишаються у цих комірках зимувати. Протягом року розвивається одне покоління цього шкідника.

Довгоносик буряковий сірий — Tanymecus palliatus F. Жуки виходять з місць зимівлі в квітні і незабаром починають відкладати яйця, розміщуючи їх купками у поверхневий шар ґрунту. У кінці травня — на початку червня з них виходять личинки, які в червні другого року життя заляльковуються на глибині 30-50 см. Через 20-25 днів з лялечок виходять жуки. Генерація дворічна.

Довгоносик буряковий чорний — Psalidium maxillosum F. Яйця самки відкладають у квітні, розміщуючи їх у ґрунт на глибину 3-5 см. В середньому через місяць виходять личинки, які живуть на глибині 15-40 см. Зимують личинки середнього віку, а влітку другого року вони заляльковуються у ґрунті на глибині 30-40 см. Генерація комахи дворічна.

Довгоносик буряковий східний — Bothynoderes foveicollis Gebl. На Правобережжі жуки зявляються на поверхні ґрунту в першій, а на Лівобережжі — в другій половині квітня. Яйця самки відкладають у верхній шар ґрунту. Жуки виплоджуються в кінці липня — на початку серпня, але на поверхню ґрунту не виходять, а залишаються зимувати в ґрунтових лялечкових комірках.

Совка озима — Scotia segetum Schiff. Розвивається ця комаха у двох поколіннях. Зимує гусінь останнього віку на глибині 20-25 см. Навесні вона піднімаються у верхній шар ґрунту і заляльковується там у земляних комірках. Літ метеликів починається у другій декаді травня. Самки відкладають яйця на сухі рештки рослин, стебельця, корінці по 2-5 у кладці.

Совка оклична — S. exclamationis L. Самки відкладають яйця по одному або групами на ґрунт і прикореневе листя. Через 8-10 днів з’являється гусінь, яка живиться 40-50 днів, а потім залазить у ґрунт на зимівлю. Заляльковуються шкідники лише навесні наступного року.

Мертвоїд матовий буряковий — Aclypaea opaca L. Зимуючою фазою комахи є жук. Навесні самки відкладають у поверхневий шар ґрунту (на глибину 5 см) яйця, що розвиваються протягом 5-8 днів. Личинка заляльковується у ґрунті на глибині до 10 см.

Блішка хрестоцвіта чорна — Phyllotreta vittata F. Зимують жуки у верхньому шарі ґрунту, під рештками рослин та в інших затишних місцях. Яйця самки відкладають у заглибини, які вигризають їх на корінні. Період відкладання яєць — червень-липень. Через 3-12 днів з яєць виходять личинки, які за 12-30 днів закінчують розвиток і заляльковуються у ґрунті. В кінці липня — у серпні розвивається друге покоління блішки.

Блішка гречкова — Chaetocnema concinna Marsh. Зимують жуки під рослинними рештками і в поверхневому шарі ґрунту. У першій декаді червня самки відкладають яйця, з яких через 14-18 днів вилуплюються личинки, що потім живуть у землі. У кінці серпня зявляються жуки нового покоління, які в середині вересня йдуть на зимівлю.

Цикадка строката — Empoasca pteridis Dhlb. Протягом року розвивається в одному поколінні. Зимують яйця у тканинах трав’янистих рослин. Літ дорослих комах спостерігається з середини травня до жовтня.

Цикадка бліда — Javesella pellucida F. Розвивається комаха в одному поколінні. Зимують личинки на поверхні ґрунту серед рослин озимини та на луках із злаковими травами, віддаючи перевагу зволоженим ділянкам. У кінці травня зявляються дорослі цикадки; влітку самки відкладають яйця у молоді стебла злаків та інших рослин. У серпні з’являються нові личинки.

Попелиця коренева бурякова — Pemphigus fuscicornis Koch. Зимують личинки старших віків і статевозрілі самки на коренях буряків на глибині 10-40 см, рідше до 60 і навіть до 120 см.

Навесні, при температурі ґрунту плюс 10С, самки, що перезимували, дають партеногенетичне покоління. Протягом вегетаційного періоду розвивається 9-14 поколінь цих шкідників.

Сліпняк буряковий звичайний — Polymerus cognatus Fieb. Зимують яйця в тканинах стебел і листків різних рослин. Восени самки відкладають яйця, як правило, в стебла люцерни, полину тощо. Вихід личинок з яєць, що перезимували, спостерігається в квітні. Личинка розвивається близько 30 днів. Протягом року буває 2-3 покоління сліпняка.

Заходи захисту. Насичення сівозміни цукровими буряками та їх насінниками до 20%, повернення буряків на попереднє поле через 4-5 років, дотримання агротехнічних заходів; використання для висіву посівного матеріалу, обробленого на насіннєвих заводах із застосуванням суміші інсектицидів та інших захисно-стимулюючих речовин. За сильного ступеня загрози ураження рослин довгоносиками минулорічні бурячища та бурякові плантації, що межують з ними, обкопують крайовими ловчими канавками, в яких розкладають принади, оброблені одним із препаратів: баздин, 60%-й к.е. (1,8-2 л/га); фозалон, 35%-й к.е. (3-3,5 л/га); фастак, 10%-й к.е. (0,2-0,25 л/га); диметрин новий 40% к.е. (1-1,5 л/га); циклон 10% к.е. (0,1-0,15) та ін

При чисельності шкідників, що перевищує ЕПШ, використовують такі інсектициди або їх суміші: базудин, 60%-й к.е. + децис, 2,5% к.е. (0,8+0,2 л/га); децис 2,5%-й к.е. + фозалон, 35%-й к.е. (0,2+1,5 л/га); БІ-58 новий, 40%-й к.е. + дурсбан, 40,8%-й к.е. (0,5+0,2 л/га) та ін.

4. Шкідники картоплі

Основними шкідниками картоплі є: колорадський жук, велика картопляна попелиця, тютюновий трипс та картопляна міль.

Колорадський жук — Leptinotarsa decemlineata Say. Зимують жуки першого і частково другого років життя у ґрунті на глибині 30-40 см, а іноді й глибше. Період їх виходу з ґрунту дуже розтягнутий і триває понад 1,5 місяця. Самки купками розміщують яйця з нижнього боку листків, після чого вони відмирають або залазять у ґрунт, де перебувають деякий час (приблизно 5-15 днів) у стані літньої діапаузи, після якої знову можуть відкладати яйця. Молоді жуки першого покоління зявляються у липні, після їх живлення невелика частина самок починає відкладати яйця, проте значна частина їх не відкладає, а залазить у ґрунт на зимівлю. Друге покоління шкідника на півдні розвивається у липні — на початку серпня, частково тут може спостерігатися розвиток третього покоління колорадського жука (у другій половині серпня — на початку вересня).