Сторінка
3

Ефективність технологічних комплексів машин для виробництва продукції рослинництва

де Bт — максимальна теоретична ширина захвату агрегату, м;

Rx — опір машини x–го типу, кН;

Bx — конструктивна ширина захвату машини x –го типу, м.

Тоді кількість машин кожного типу у агрегаті дорівнює:

Загальний опір машин у агрегаті визначається за виразом:

x = 1

За умови, що Rа > Ркр проводиться корегування тягових показників енергетичних засобів на швидкісному режимі V'д = Vд — ?V до моменту, при якому буде справедлива нерівність Ркр > Rа і поточне значення швидкості Vд не буде виходити за нижні межі допустимої для даного агрегату за агротехнічними вимогами.

Робоча швидкість агрегату з урахуванням буксування рушіїв визначається за залежністю:

де Vр — робоча швидкість агрегату, км/год;

d — буксування рушіїв, %.

Буксування рушіїв енергетичних засобів обумовлюється опором причіпної частини машинного агрегату і максимальною силою зчеплення ведучого апарату з грунтом. З метою визначення величини буксування введено поняття показника відносної сили тяги ?т :

Величину буксування визначають за такими рівняннями:

для колісних тракторів

для гусеничних тракторів

Продуктивність технологічних машинних агрегатів визначається за відомою формулою:

а навантажувально-розвантажувальних із виразу:

де Wт — продуктивність агрегату за годину зміни;

B — конструктивна ширина захвату агрегату, м;

b — коефіцієнт використання ширини захвату;

Vp — робоча швидкість агрегату, м/с;

t — коефіцієнт використання часу зміни;

e — коефіцієнт використання вантажопідйомності навантажувально-

розвантажувальних засобів;

Wн' — технічна продуктивність навантажувально-розвантажувальних засобів, т/год.

Коефіцієнт використання часу зміни дорівнює:

а баланс часу зміни складає:

де То — час основної роботи, год;

Тп — час на повороти агрегату, год;

Ттех — час на підготовку агрегату до роботи, год;

Ттехн — час на технологічне обслуговування, год;

Тр — регламентний час, год.

Продуктивність транспортних агрегатів залежить від їх вантажопідйомності, віддалі перевезень та тривалості циклу:

де Q — вантажопідйомність транспортного засобу, т;

e — коефіцієнт використання вантажопідйомності;

L — віддаль перевезення вантажу, км;

tц — тривалість циклу, год.

Знаючи годинні обсяги робіт (6) і продуктивність машинних агрегатів, можна визначити необхідну цілочислову кількість машинних агрегатів для виконання кожної механізованої операції:

Оцінку роботи машинних агрегатів проводять за такими показниками: приведені витрати, затрати робочого часу, витрата палива, матеріаломісткість тощо. Одним з основних критеріїв економічної ефективності механізованого вирощування та збирання сільськогосподарських культур є собівартість. Вона включає в себе прямі експлуатаційні витрати, вартість витрачених матеріалів (насіння, добрива, пестициди тощо) та витрати на управління виробництвом.

Прямі експлуатаційні затрати коштів на одиницю виконаної роботи розраховують на кожній окремій операції для кожного з можливих машинних агрегатів.

Прямі експлуатаційні затрати на одиницю виконаної агрегатом роботи визначають за формулою:

де С1 — оплата праці обслуговуючого агрегат персоналу, грн/га;

С2 — вартість витрачених паливно-мастильних матеріалів, грн/га;

С3 — відрахування на амортизацію трактора і сільськогосподарських машин, які входять до складу агрегату, грн/га;

С4 — відрахування на поточний ремонт і технічне обслуговування, грн/га.

Оплата праці персоналу, що обслуговує певний агрегат, становить:

де m1, m2 ., m6 — кількість робітників, які обслуговують агрегат окремо по кожній кваліфікації (розряду);

П1, П2,…П6 — оплата праці за норму виробітку робітника кожної кваліфікації, грн.

Вартість витрачених паливно-мастильних матеріалів визначають за формулою:

де Цк — комплексна ціна одного кілограма палива, грн.

Відрахування на амортизацію машин в агрегаті визначають за формулою:

де Бі — балансова вартість і-ої машини в агрегаті, грн;

аі — норма відрахувань на амортизацію і-ої машини в агрегаті, %;

пі — кількість і-их машин в агрегаті;

Wг — продуктивність агрегату за годину змінного часу, га(т, ткм);

tі — нормативне (дійсне) річне завантаження і-ої машини в агрегаті, грн.

Відрахування на поточний ремонт та технічне обслуговування визначають за формулою:

де рі — сумарна норма відрахувань на поточний ремонт та технічне обслуговування відповідно трактора, зчіпки і машини, %.

Приведені затрати на машинний агрегат визначають за такою формулою:

Пз = С+ЕК, грн/га (т, ткм), (43)

де Е — коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (Е=0,15);

К — величина капітальних вкладень, грн/га.

Прямі затрати на вирощування та збирання певної сільськогосподарської культури дорівнюють сумі прямих експлуатаційних затрат і вартості витрачених матеріалів (М):

П = С+М, грн/га. (45)

Вартість насіннєвого матеріалу визначається з розрахунку норми висіву Нн т/га і ціни Цн грн/га. Отже вона становитиме:

Цм = Нн•Цн, грн/га. (46)

Прямі експлуатаційні затрати визначаються за формулою:

С = Пз — Е•К, грн/га. (47)

Затрати по управлінню виробництвом складають у розмірі 12 .15% від прямих затрат (без вартості насіння):