Сторінка
2
15.4. Номенклатура кормоцехів для тваринницьких ферм та комплексів
При обґрунтуванні технологій і виборі технічного обладнання слід також виходити із типорозміру тваринницького підприємства. Так, в умовах широкомасштабного виробництва ефективнішими будуть складні технологічні схеми і комплекти обладнання для кормовиробництва та кормоприготування, які сприятимуть максимальній реалізації потенційних енергетичних запасів кормових ресурсів та фізіологічних властивостей тварин. Зменшення типорозміру тваринницького підприємства викликає необхідність спрощення як технологічних рішень, так і технічного оснащення. На фермах середнього типорозміру замість складних і дорогих комплектів обладнання кормоприготувальних цехів вигіднішими будуть кормоприготувальні установки, а на малих — пересувні комбіновані агрегати, які суміщають процеси приготування і роздавання кормів.
З позиції ресурсозбереження відмітимо основні критерії порівняльної оцінки при виборі або розробці технологічних рішень, а також їх технічного забезпечення. В першу чергу слід оцінювати якість виконання відповідного процесу, оскільки саме цим показником обумовлюються технологічна ефективність використання кормових ресурсів та обсяг виробництва кінцевої продукції тваринництва. Після цього з урахуванням якості роботи порівнюють експлуатаційні витрати на виконання оцінюваного процесу, а також простоту, надійність і довговічність обладнання.
Робота кормоцеху може ґрунтуватись на потоково-безперервному або періодично-порційному принципі приготування кормових сумішок. Перший варіант забезпечує вищу продуктивність і відзачається меншими експлуатаційними затратами, металомісткістю та енергоємністю, проте дещо поступається перед другим щодо якості обробки і рівномірності змішування компонентів.
Для визначених технологічних і технічних рішень розробляють раціональні технологічні карти і графіки узгодження операцій, роботи машин та обладнання. При цьому виконання всіх технологічних дій слід планувати в оптимальні строки. Заготівлю кормів узгоджують із фазами вегетації кормових культур (здійснюють в період максимального вмісту в них і виходу з одиниці площі поживних речовин), а процеси підготовки до згодовування — з графіком роздавання кормів (тривалість обробки не повинна допускати погіршення їх якості та втрат поживності).
Література:
1. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ – 2004 р. 2 томи.
2. Національний аграрний університет. books.nauu.kiev.ua
1 2