Сторінка
2

Реалізація молочної сировини на переробні підприємства

Порядок закупівлі молочної сировини у товаровиробників усіх форм власності та її транспортування.

Закупівлю молочної сировини проводять за погодженим графіком безпосередньо у товаровиробника (при наявності умов визначення маси та якості сировини) або на переробному підприємстві. Графік закупівлі молочної сировини переробне (заготівельне) підприємство складає щомісяця, але не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного періоду, і погоджує з товаровиробником. У графіку вказується пункт і час здачі-приймання продукції. В процесі виконання договору сторони мають право за взаємною згодою вносити зміни до графіку.

Молочна сировина, яку реалізують переробним (заготівельним) підприємствам, повинна відповідати вимогам діючих стандартів та технічних умов. Забороняється приймання переробними (заготівельними) підприємствами молочної сировини від сільгосптоваровиробників без надання довідки державної установи ветеринарної медицини про ветеринарно-санітарне благополуччя господарств-постачальників сировини. Такі довідки подаються сільськогосподарськими товаровиробниками переробним (заготівельним) підприємствам щомісяця, не пізніше 3-го числа.

Молочна сировина, одержана в господарствах, неблагополучних щодо інфекційних хвороб тварин, за наявності дозволу державної установи ветеринарної медицини на її реалізацію переробним (заготівельним) підприємствам перед відправкою повинна піддаватись одному з видів термічної обробки — пастеризації, кип’ятінню або сепаруванню після термічної обробки, як передбачено Галузевими рекомендаціями ГРУ 46.14.01-99 “Сировина молочна, одержана від корів з господарств, неблагополучних щодо інфекційних хвороб” та відповідними інструкціями. Приймання молока від корів з клінічними проявами хвороби категорично забороняється.

Сільськогосподарські товаровиробники подають переробним підприємствам довідку про якість молочної сировини за показниками безпеки один раз на півроку, а при використанні молочної сировини для виробництва продуктів дитячого харчування — щомісяця. Якість молочної сировини визначається за показниками, встановленими діючими стандартами і технічними умовами. Визначення маси молока проводять згідно до вимог РД 10-02-02-8-87 “Методика определения массы молока коровьего заготовляемого при приемке”. Оцінку якості молочної сировини під час закупівлі мають право здійснювати лише особи, які пройшли спеціальну підготовку, що підтверджено відповідними документами. На кожну партію молочної сировини виписується спеціалізована товарно-транспортна накладна встановленої форми і з заповненням в ній усіх реквізитів щодо кількості та якості продукції. В накладній, яку повертають товаровиробнику, закупівельне підприємство вказує фактичну масу та якість прийнятої сировини, час прибуття та вибуття автоцистерни, а також час початку і закінчення приймання молочної сировини. Здачу молочної сировини здійснює відповідальний представник товаровиробника. Визначення якості та кількості молочної продукції проводить представник переробного (заготівельного) підприємства в присутності товаровиробника (за бажанням).

Перевезення молочної сировини здійснюють у стандартній тарі. Не допускається перевезення молочної сировини разом із сильнопахучими, пиловими та отруйними речовинами (бензин, гас, отрутохімікати, цемент та ін.). Перевезення знежиреного молока в автоцистернах дозволяється за наявності в господарствах умов для миття та дезінфекції автотранспорту.

Переробне підприємство зобов’язане не пізніше однієї години після розвантаження повернути товаровиробнику чисто вимиту та продезінфіковану тару. Якщо на підприємстві відсутні умови для миття тари і цю роботу виконують сільськогосподарські товаровиробники, то підприємство зобов’язане відшкодувати останнім вартість виконаних робіт, що обумовлюється в договорі. Суперечні питання, які виникають між сільськогосподарськими товаровиробниками та переробним (заготівельним) підприємством в процесі закупівлі молочної сировини, вирішуються згідно з чинним законодавством.

Порядок розрахунку за закуплену продукцію.

У зв'язку з відсутністю держзамовлення на молоко його виробники самі вирішують питання реалізації молочної сировини з метою одержання максимального виторгу. Господарства можуть переробляти молоко з виготовленням та реалізацією молочних продуктів або продавати його переробним підприємствам будь-якої форми власності. З цією метою з переробним підприємством укладається договір, в якому узгоджуються всі питання, пов'язані з реалізацією молока та відпуском господарству побічних продуктів переробки молока (знежирене молоко, сироватка та ін.). Одночасно підписується протокол погодження цін на молоко та побічні продукти переробки, які можуть періодично переглядатися відповідно до економічної ситуації та кон’юнктури ринку.

Розрахунок за закуплене молоко відповідно до вимог ГОСТ 13264-70 переробні підприємства здійснюють за договірними цінами з урахуванням сортності та базисної жирності, яка в Україні встановлена на рівні 3,4 %. З цією метою фактично реалізоване молоко перераховують у молоко базисної жирності за наступною формулою:

• , де

Мбж — молоко базисної жирності, кг; Мф — маса реалізованого молока, кг; Жмф — фактична жирність молока, %; 3,4 — базисна жирність молока, %.

Для розрахунку за реалізоване переробним підприємствам молоко за ДСТУ 3662-97 Мінагрополітики України розробило галузеві рекомендації “Порядок оплати за молоко залежно від ґатунку, вмісту жиру та білка відповідно до вимог ДСТУ 3662-97 “Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі”. Вони застосовуються для здійснення розрахунків з сільгосптоваровиробниками усіх форм власності, включаючи господарства населення, за реалізоване переробним підприємствам молоко з урахуванням сортності, вмісту жиру та білка.

При формуванні ціни за реалізоване молоко співвідношення вартості жиру та білка в структурі ціни за 1 ц молока встановлюється на рівні 40:60, що обумовлено фактичним співвідношенням їх вартості в молочній продукції з урахуванням ринкових цін. Рівень базової закупівельної ціни, а також інші умови оплати визначаються відповідно до укладених угод та протоколів погодження цін. За базову договірну приймається закупівельна ціна без податку на додану вартість та дотацій за 1 ц молока першого сорту при базисних нормах вмісту жиру та білка (відповідно 3,4 % та 3,0 %). При визначенні закупівельної ціни за 1 ц молока по сортах з урахуванням фактичного вмісту жиру і білка та інших якісних показників рекомендуються наступні надбавки та знижки:

• на молоко вищого сорту — надбавка в розмірі 15% до закупівельної ціни на молоко першого сорту з урахуванням фактичного вмісту жиру та білка;
• на молоко другого сорту — знижка в розмірі 10% до закупівельної ціни на молоко першого сорту з урахуванням фактичного вмісту жиру та білка;
• за термостійке молоко — надбавка в розмірі 5% до закупівельної ціни на молоко вищого і першого сортів.