Сторінка
3

Технологія виробництва свинини. Породи свиней та їх використання

Характеристика порід сального напряму продуктивності.

Миргородська порода у загальній структурі породного складу становить біля 10%, представлена 42 лініями та 87 родинами, багато з яких втрачаються. Створена порода шляхом масового добору при розведенні “в собі” місцевих свиней полтавщини. На формування миргородської породи значний вплив мали беркширська, середня біла, велика біла, темворська. На перших етапах у 1880-1920 роках робота велася без визначеної системи. Більш спрямовану роботу з цією породою у 20-х роках минулого століття розпочав професор О.П. Бондаренко. Завершилася вона апробацією в 1940 році миргородської породи свиней. Сучасні свині цієї породи — густого м’ясо-сального типу, досить довгі, широкі та глибокогруді, міцної конституції, не вибагливі до умов утримання, добре використовують соковиті та грубі корми та пасовища. Це переважно міцні тварини, тулуб у них бочкоподібний, широкий, спина пряма, широка, масть чорно-ряба.

Жива маса дорослих кнурів сягає 300-320 кг, свиноматок 220-230 кг. Багатоплідність маток 10-11 поросят, скоростиглість молодняку 180-185 днів при середньодобовому прирості 680-700 г, витрати корму на 1 кг приросту 4,0-4,2 корм. од. Свинина відзначається високими смаковими якостями.

Українська степова ряба порода має значне розповюдження у господарствах Херсонської і Миколаївської областей. Створена та апробована в Херсонській області на базі господарства “Асканія-Нова” під керівництвом академіка Л.К. Гребіня протягом 1938-1961 років.

З метою створення створення породи, пристосованої до жорстких умов півдня, за основу взяли молодняк української степової білої породи від ліній Степняка і Дружка, які вважалися більш наближеними до встановлених вимог. Вирощених тварин схрещували з беркширською та мангалицькою породами. Зараз тварини української степової рябої породи м’ясо-сального типу за деякими ознаками розвитку та продуктивності наближаються до степових білих.

Жива маса дорослих кнурів сягає 280-300, а свиноматок 200-240 кг. Багатоплідність 9-11 поросят, скоростиглість молодняку становить 210-230 днів, витрати кормів 4,5-5,0 корм. од. корму на 1 кг приросту. Екстер’єрні особливості свиней цієї породи виражені такими ознаками: голова середньої величини, з видовженим профілем рила, вуха довгі стоячі, шия м’ясиста, груди широкі і глибокі, спина пряма, крижі трохи спущені, кінцівки міцні, окости добре розвинені. Масть в основному ряба, але зустрічається і руда, чорно-руда і чорна. Темна масть захищає свиней від сонячних опіків.

Велика чорна порода складає близько 1% у структурі порід, які використовуються в Україні. Виведена в Англії (графство Корнуел), в Україну завезена в 1947 році. Це порода густого м’ясо-сального типу. Тварини конституційно міцні, багатоплідні, невибагливі до умов утримання, характеризуються спокійним темпераментом, добре пристосовані до пасовищного утримання, легко переносять спеку.

14.4. Відгодівельні та м’ясні якості чистопородного, помісного і гібридного молодняку

Для свиней великої чорної породи характерна пропорційна будова тіла: спина довга широка пряма; боки добре обмускулені, шия коротка мускулиста, груди бочкоподібні, широкі і глибокі. Голова середніх розмірів, вуха великі, звисають на очі, зад добре розвинений, довгий і широкий, окости округлі, спускаються до скакального суглоба, кінцівки міцні, прямо поставлені, бабки короткі, прямі, ратиці міцні, густа щетина чорної масті (однак шкіра після ошпарювання біла). За розвитком тварини середніх розмірів. Жива маса дорослих кнурів становить 260-290, свиноматок 200-250 кг. Багатоплідність свиноматок 11-12 поросят. Скороспілість молодняку 180-186 діб при середньодобовому прирості 730-750 г, витрати корму на 1 кг приросту 3,9-4,1 корм. од.

Як свідчать дані табл. 14.4, при двопородному схрещуванні строк відгодівлі молодняку свиней можна скоротити на 9 днів і зменшити витрати корму на кожен кілограм приросту на 0,3 корм. од. При трипородному (третя порода м’ясного напряму продуктивності) середньодобові прирости були вищими, порівняно з чистопородними аналогами, на 45 г, підвищився вихід м’яса в тушах на 2,2%, а також скоротились на 0,6 корм. од. витрати корму на 1 кг приросту.

Література:

1. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ – 2004 р. 2 томи.

2. Національний аграрний університет. books.nauu.kiev.ua