Сторінка
2

Дослідження стану податкового обліку та контролю

Таким чином, можна виділити дві моделі співіснування систем податкового та бухгалтерського обліку [3].

У першій моделі система податкового обліку формується і функціонує на основі інформації бухгалтерського обліку і податкового законодавства. Основною метою податкового обліку цієї моделі є визначення за даними бухгалтерського обліку фінансового результату діяльності суб'єкта господарювання та отримання іншої інформації, необхідної для справляння податкових і обов'язкових платежів до державного бюджету та контроль за ними.

Друга модель передбачає паралельне співвідношення бухгалтерського і податкового обліку як двох самостійних видів обліку, що мають різні цілі. У більшості випадків така модель реалізується або шляхом певних коригувань і перетворень облікових даних, або шляхом доповнення бухгалтерських процедур, які забезпечують у межах системного обліку формування даних для податкового обліку, звітності, але без ведення паралельно облікових регістрів за різними планами рахунків. Однак податковий облік не підміняє і не виключає ведення бухгалтерського обліку, а одночасно з власними методичними прийомами використовує останній для нарахування податків та зборів.

Можна стверджувати, що з середини 1995 р. облікові системи в Росії при своїй взаємодії стали належати до англосаксонської моделі.

В Україні співвідношення податкового та бухгалтерського обліку більшою мірою має ознаки другої моделі обліку.

На підставі аналізу чинного законодавства можна виділити особливості ведення податкового обліку в Україні.

Окремі податкові показники формуються (нараховуються) виключно за даними бухгалтерського обліку. Зокрема, відповідно до ст. 6 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів", для розрахунку суми податку використовуються дані бухгалтерського обліку.

Початковими даними є кількість однорідних транспортних засобів (автомобілів, морських суден та ін.), об'єм циліндрів двигуна за кожною маркою і моделлю транспортного засобу (см3), потужність електродвигуна (кВт) та довжина плавзасобу (м). Ставка податку на рік встановлюється у грн: з 100 см3; з одного кВт; з 100 см відповідно до технічних параметрів транспортного засобу.

Для нарахування податку із власників транспортних засобів необхідно вибірковим способом зібрати інформацію з аналітичного бухгалтерського обліку про однорідні транспортні засоби та їх технічну характеристику, яка міститься у технічних паспортах машин, картках обліку, які ведуться на субрахунку 105 "Транспортні засоби" синтетичного рахунку 10 "Основні засоби".

Податковими службами не передбачені методичні прийоми з визначення кількості одиниць транспортних засобів, які вибували і надходили протягом року на підприємство, перебували у простої на капітальних ремонтах та консервації, тому при нарахуванні податку із власників транспортних засобів беруть їх наявність на перше число січня наступного за звітним роком, що призводить до необґрунтованості бази оподаткування і викривляє розмір нарахованого податку. Крім того, дублюються в бухгалтерському і податковому обліку податкоутворювальні показники, які збільшують трудомісткість обліку і затрат ручної праці в обробці інформації.

Таким чином, нарахування податку із власників транспортних засобів можна виконувати без позасистемної вибірки інформації, автоматизовано із бази даних ЕОМ, сформованої при вирішенні завдань бухгалтерського обліку.

Зворотною стороною зв'язку податкового та бухгалтерського обліку є те, що справляння податків відображається в бухгалтерському обліку як одна з господарських операцій на рахунку 64 "Розрахунки за податками й платежами".

Другою особливістю податкового обліку є встановлення спеціальних правил формування обліково-податкових показників, відмінних від процедур бухгалтерського обліку. Так, відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", об'єктом оподаткування є прибуток, визначений шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат та амортизаційних відрахувань.

У бухгалтерському обліку поняття валових доходів та валових витрат не застосовується, а відображаються витрати і доходи господарської діяльності. До речі, основні відмінності між визначенням витрат і валових витрат згідно з П(С)БО 16 "Витрати" і Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" суттєво відрізняються у бухгалтерському і податковому обліку. Витрати у бухгалтерському обліку відображаються за принципом обачності, згідно з яким методи оцінювання витрат мають запобігати їх зниженню, а податковим законодавством встановлено, що у податковому обліку є обмеження при визначенні валових витрат. Так, наприклад, витрати на обслуговування транспортних засобів і списання пально-мастильних матеріалів у транспортних організаціях і торговельних підприємствах, у яких такий вид діяльності не є основним, по-різному відображаються у податковому обліку.

До складу валових витрат у податковому обліку не включаються витрати на виплату матеріальної допомоги, на утримання об'єктів соціально-культурного призначення, визнані штрафи, пеня, неустойки. Включаються до складу валових витрат з урахуванням обмежень витрати на відрядження працівників, утримання основних засобів, загальнокорпоративні витрати тощо [5].

Доходи, визнані у бухгалтерському обліку, як правило, визнаються і в податковому обліку, однак відмінність може виникнути, коли не збігається визнання у часі, оскільки момент визнання доходу в бухгалтерському і в податковому обліку різний. Крім того, встановлено різні підходи до визнання доходів і валових доходів за окремими операціями, які визнаються валовими доходами і не є доходами в бухгалтерському обліку. Наприклад, безоплатно одержані необоротні активи включаються до складу валових доходів загальною сумою в момент надходження на підприємство, а в бухгалтерському обліку відображаються у складі додаткового капіталу і визнаються доходом у міру визнання витрат, тобто на суму нарахування амортизації.

Надходження грошей на поточні рахунки може бути проведено як за реалізовані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги, так і в порядку авансових платежів. Відображення в податковому обліку в сумі валового доходу авансових платежів не є економічно обґрунтованим, тому що це призводить до завищення розміру прибутку і, відповідно, - податку на прибуток. У бухгалтерському обліку ці платежі відображаються відповідно до вимог П(С)БО 11 "Зобов'язання" на кредиті субрахунку 681 "Розрахунки за авансами отриманими" рахунку 68 "Розрахунки за іншими операціями" і не визнаються доходом від господарської діяльності.