Сторінка
8

Охорона здоров’я та працездатності жінок на виробництві

У разі травмування працівників, професійних захворю­вань або аварій на виробництві власник або уповноважений ним орган повинен провести розслідування. Порядок прове­дення розслідування регулюється Положенням про розслі­дування та облік нещасних випадків, професійних захворю­вань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 p. №623 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 1998 p. №923)[21].

Дія даного Положення поширюється на підприємства, установи й організації усіх форм власності, що діють на те­риторії України (далі — підприємства), усіх громадян (у тому числі іноземців та осіб без громадянства), які є власниками цих підприємств або уповноваженими ними особами (далі — власники), а також на громадян, котрі виконують на цих підприємствах роботу за трудовим договором (контрак­том), проходять виробничу практику або залучаються до роботи з інших підприємств. Розслідування нещасних ви­падків (професійних захворювань), що сталися з працівни­ками, які перебували у відрядженні за кордоном, а також з громадянами іноземних держав, які працюють на підприєм­ствах, провадиться згідно з Положенням, якщо інше не пе­редбачено міжнародними договорами України.

Дія цього Положення не поширюється на осіб, які пра­цюють або проходять службу та з якими не укладаються трудові договори на підвідомчих підприємствах і у військо­вих частинах, підрозділах Міноборони, МВС, Держкомкор-дону, Національної гвардії, СБУ. У цих випадках порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій встановлюється зазначеними органа­ми за погодженням з Комітетом по нагляду за охороною праці. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків з учнями та студентами під час навчально-виховного проце­су, трудового і професійного навчання в навчальному закла­ді визначається Міносвіти.

Розслідуванню підлягають травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні отруєн­ня, теплові удари, опіки, обмороження, утеплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випроміню­ванням, ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, сти­хійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші над­звичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори (далі — нещасні випадки), що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності перевести по­терпілого на іншу, легшу роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві.

За результатами розслідування складається акт за фор­мою Н-1 і беруться на облік нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових (посадових) обо­в'язків, у тому числі у відрядженнях, а також ті, що сталися під час:

— перебування на робочому місці, на території підприєм­ства або в іншому місці роботи протягом робочого часу (термін "робочий час" — це час, починаючи з моменту приходу працівника на підприємство до його виходу, який повинен фіксуватися, і цей порядок встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку), або за дорученням власника в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні

—приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту одягу перед початком роботи і після її закінчення, , під час виконання заходів особистої гігієни;

— проїзду на роботу чи з роботи на транспорті підприємства або на -транспорті сторонньої організації, яка надала його згідно з говором (заявкою), за наявності розпорядження власника.

—використання власного транспорту в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням власника;

—провадження дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий (дії в інтересах підприємства — дії працівника які не входять до кола його виробничих завдань чи обов'язків, наприклад, надання необхідної допомоги іншому працівникові, дії щодо попередження можливих аварій або рятування людей та майна підприємства);

— ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;

—надання підприємством шефської допомоги;

—перебування на транспортному засобі або його сто-янці, на території вахтового селища, у тому числі під час відпочинку, якщо причина нещасного випадку пов”язана з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов”язків або дією на нього виробничого фактора чи середовища;

—прямування працівника до (між) об'єкта (ми) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об”єкта за дорученням власника.

Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні терміново повідомити безпоседнього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів для надання необхідної допомоги. Цей керівник (посабова ; особа) в свою чергу зобов'язаний терміново організувати медичну допомогу потерпілому і в разі необхідності доставити його до лікувально-профілактичного закладу, а також повідомити про тс, що сталося, власника, а також відповідну профспілкову організацію підприємства; зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів з метою недопущення подібних ви­падків у ситуації, що склалася.

Власник підприємства, одержавши повідомлення про не­щасний випадок, організовує його розслідування комісією, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охоро­ни праці підприємства (голова комісії), керівник структурного підрозділу або головний спеціаліст, представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважений тру­дового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, а у разі гострих професійних захво­рювань (отруєнь) — також спеціаліст санепідемстанції.