Сторінка
4
Щоб з'ясувати роль банку (кредитної установи) як суб'єкта банківського права, необхідно звернути увагу на ще одне важливе поняття — “банківська справа”. Воно означає організацію внутрішньої банківської діяльності, яка забезпечується банківською управлінською структурою і банківським персоналом. Структура внутрішніх підрозділів у кожному банку може бути організована за окремою схемою забезпечення банківських операцій, які належать до виключної компетенції банку (кредитної установи).
За певними винятками розподіл функцій у більшості банків є типовим. Принципи розподілу робіт передбачають утворення таких підрозділів, як каси, каси іноземної валюти, відділу цінних паперів, кредитного відділу, відділу кореспонденції, юридичної групи (відділу) і бухгалтерії, а також інших відділів та допоміжних підрозділів. Наприклад, відділу служби безпеки, відділу оцінки та реалізації заставного майна, відділу вкладів фізичних осіб, господарського відділу куда входять підрозділи: транспортний, постачання, склад тощо, відділу кадрів, відділу внутрішнього аналізу та аудиту.
Практика структурної організації банків у зарубіжних країнах вже закладена в концепцію “Lean Bank” (організований банк), яку можна схематично подати так (див. схему 1).
Структурні ознаки організованого банку |
- Пропозиція послуг, які відповідають попиту - Розподіл клієнтів на сегменти відповідно до вимог ринку; - Оформлення орієнтованих на попит комплектів документів; - Стандартизація та автоматизація послуг; - Гнучке використання персоналу |
- Орієнтація співробітників на результат. - Прийняття угод відповідно до визначених інтересів; - Зосередження відповідальності на керівниках підрозділів банківської структури та його філій; - Постійне підвищення кваліфікації персоналу |
Схема1. Структурні ознаки організованого банку
Результатом ефективної банківської справи в “організованих банках” є налагоджений сервіс, який відповідає потребам клієнтів банку, підвищує якість консультацій, забезпечує бездоганну юридичну форму всіх кредитно-фінансових відносин, які проводяться банком, і головне — обумовлює скорочення витрат. Розрахункові операції, обробка заявок на кредити та інші банківські справи можуть здійснюватись за допомогою автоматів (електронна пошта), що дешевше, оперативніше і з меншою кількістю помилок. Гнучке використання банківського персоналу дає змогу організованим банкам скоротити простої, а показники продуктивності праці аналізуються керівництвом банку за даними відділу контролінгу.
Таким чином, визначаючи банк та фінансово-кредитну установу суб'єктами грошово-фінансових та кредитних відносин, які наділені законодавчими актами України функціями та повноваженнями здійснювати банківську діяльність, необхідно підкреслити їх провідну роль у забезпеченні ринкового механізму, економічних зв'язків світового виробництва, збуту і споживання.
Але в кожній країні створена і функціонує власна банківська система з притаманними їй структурною організацією, правовим статусом державних і комерційних банків та фінансово-кредитних установ, діяльність яких грунтується на національній нормативно-правовій базі.
Просуваючись вперед сходинками науки банківського права, звернемо особливу увагу на правовий статус банків в Україні.
Література.
1. Банкiвська ециклопедiя. Пiд редакцiєю Мороза А.М., К.: Ельтон, 1993р.
2. Комерцiйнi банки в Українi . Довiдник. К: Вища школа, 1990—62с
3. Мороз А. Основи банкiвської справи, К: Лiбра, 1994р.
4. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 р.// Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 2001. Закон України "Про Національний банк України" від 27.02.2004.
5. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні / Затверджена постановою Правління НБУ № 368 від 28.08.2001р.
6. Положення НБУ “Про кредитування” Затверджено постановою Правління НБУ № 246 від 28 вересня 1995 р. // Податки та бухгалтерський облік.-2000.-№59.-с.715
7. Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків .
8. Васюренко О.В. Банківські операції.-К.-2002.-255с
9. Мітенко B.I. та ін. Основи лізингу: Навчальний посібник / Серія "Бібліотечка банкіра". - К.: Т-во "Знання", КОО, 1997. - 138с.