Сторінка
4

Земля в космічному просторі

• Найбільш гладке дзеркало для телескопа було створено наприкінці 80-х років XX ст. німецькими спеціалістами. Ця поверхня з тонким напиленням золота має нерівності, висотою близько трьох атомів.

• У 1976 році до експлуатації було введено найпотужніший телескоп-рефлектор. Він став головним робочим органом Зеленчуцької спе­ціальної академічної астрофізичної обсерваторії, яка розташована в горах Північного Кавказу на висоті 2100 м над рівнем моря. Загальна маса 42-метрового гіганту становить 950 тонн. Одне дзеркало, діаметр якого 6 метрів, має вагу 70 тонн. До 1991 року телескоп залишався найбільшим та найпотужнішим аж поки не було прийнято рішення про будівництво телескопа на горі Мауна-Кеа.

• Найбільша кількість планетаріїв знаходиться у США. Тут на кожні 300 тис. населення припадає один астрономічний заклад. А от за кіль­кістю періодичних видань, присвячених питанням астрономії, світовим лідером є Росія. Тут щорічно видається 37 періодичних видань з цієї теми. Для порівняння у США аналогічний показник становить — 24.

• Російські вчені В. Красовський та Й. Шкловський підрахували, що спалахи наднових зірок у нашій Галактиці мають місце один раз на 100 років, а довкіл Сонячної системи (на відстані 10 парсеків) — на 700 млн років. Отже, за час існування Землі вона вже могла відчути на собі потужну дію жорсткого випромінення, яке призводить до масових мутацій організмів. Спалах близької наднової зірки загрожує людству цілковитим знищенням.

• Космічну еру людства було розпочато 4 жовтня 1957 р.: у СРСР за­пущено перший штучний супутник Землі.

• Батько космонавтики К. Е. Ціолковський згадував: «Прагення до кос­мічних польотів в мені заклав фантазер Ж. Верн. Він пробудив роботу

мозку в цьому напрямі. З явилося бажання. З бажанням виникла ді­яльність розуму. Звичайно, вона б ні до чого не привела, якби не мала підтримки з боку науки».

• Із загальної маси речовини Всесвіту десь близько 1/10 є видимою, решта — невидима, розпорошена, темна. Темна речовина утворює так звану «сховану масу» Всесвіту. Видима речовина складається з 70-80 % (за масою) водню та гелію — 20-30%.

• Найвіддаленішими від Землі об'єктами є квазари (назва походить від англійського скорочення слів «квазизіркове джерело радіовипромі-нення»). На фотографіях ці об'єкти мають зіркоподібний вигляд та є найпотужнішими об'єктами у Всесвіті за випроміненням.

• У «мертвому» безповітряному міжзоряному просторі індентифіковано більше ніж 60 молекул хімічних речовин. Найбільша кількість у між­зоряному просторі міститься водню. За поширеністю водень набагато випереджає сумарний уміст інших хімічних елементів. Якщо взяти за одиницю вміст водню, то відносний уміст гелію буде складати 0,09, кисню — 0,0007, вуглецю — 0,0003, нітрогену — 0,00009.

• Густина у Всесвіті відрізняється більш ніж на 30 порядків. Найвища щільність (якщо не брати до уваги мікросвіт, наприклад, ядро атома) притаманна нейтронним зіркам (близько 10м г/см3); найнижча — 10~24 г/см3 — у галактиці в цілому.

• У середньому в 1 м3 у Всесвіті міститься всього один атом водню (тобто 1 протон і один електрон) і, крім того, ще 4,108 фотонів.

• Вік Всесвіту визначається від 13 до 18 млрд років.

• Найбільш щільними астрономічними об'єктами у Всесвіті вважаються чорні діри. У космічному просторі чорні діри утворюються в результаті вели­чезного гравітаційного стиснення понадмасивних астрономічних об'єктів.

• Величезні відстані у Всесвіті вимірюють світловими роками. Один світловий рік — це відстань, яку світло проходить за рік. Вона стано­вить приблизно 9460 млрд км.

• Найпоширенішим хімічним елементом у Всесвіті є водень. Так, Сонце на 70 % складається з водню та 27 % гелію.

• Істотна сплющеність Галактики свідчить про високу швидкість її обер­тання навколо осі. Лінійна швидкість об'єктів Галактики при обертай-1 ні є сталою (близько 220-250 км/с).

• «Сусідками» нашої Галактики є галактики Велика та Мала Маґелланова Хмара. Відстань до них становить приблизно 170 і 205 тис. світлових років відповідно.

• Інші галактики віддаляються від нашої закономірно: швидкість роз-бігання тим більша, чим віддаленіша спостережувана галактика.

• Період обертання Сонця навколо центра Галактики становить 204— 250 млн років і називається галактичним роком. На геохронологічній шкалі галактичний рік відповідає ері. Ймовірно, тривалість галактично­го року визначає періодичність тектонічної активності нашої планети.

• У нашій Галактиці нараховується близько 150 млрд зірок.

• Найповніший зірковий каталог, виданий у США в 1990 році, містить інформацію про 19 млн астрономічних об'єктів, а найпершим зірко­вим каталогом, який дійшов до наших днів, є каталог Птоломея, що містить дані про положення 1022 зірок.

• Найменшу зірку в нашій Галактиці було відкрито у 1986 році зусиллями американських астрономів з обсерваторії Кітт-Пік. Зірка отримала таку назву: LHS 2924, її вага менша від Сонця у 20 разів.

• У Давньому Єгипті було помічено, що розлив Нілу починається після першої ранкової видимості зірки Сиріус (Сотіс). На одному з єгипетських храмів у Денедері є напис: «Сотіс великий уперше блищить на небі, річка Ніл виходить зі своїх берегів». Жреці спочатку визначили довжину року в 360 днів та відповідно до цього розділили небесну сферу на 360 частин (у майбутньому це буде відповідати 360°). Рік жреці розділили на 12 місяців, у кожному по ЗО днів.

• На сьогодні найбільшою зіркою вважається Цефея, діаметр якої більш ніж 1,6 млрд км. Якщо б цю зірку можна було помістити до центра Сонячної системи, то вона поглинула усі б планети до Сатурна включно.

• Найвіддаленішою зіркою в нашій Галактиці є червоний гігант 18-ї зір­кової величини. Ця зірка розташована в напрямку сузір'я Терези та від-

" далена від Землі на відстань, яку світло може подолати за 400 тис. років.

• Найяскравіші зірки на нашому небосхилі — Денеб yt сузір'ї Лебідь та Рігель у сузір'ї Оріон. Найяскравішою з найближчих до нас зір­кою є Сиріус у сузір'ї Великий Пес. Відстань до нього становить 8,6 світлових років. Ця зірка у 23,5 раза яскравіша за Сонце.

• Найближчою до Землі є зірка — Проксима Центавра. Вона знаходиться на відстані 4,25 світлових років від Сонця. Вважається, що разом з подвійною зіркою Альфа Центавра А та В вона входить у вільну потрійну систему. Подвійна зірка Альфа Центавра знаходиться від нас набагато далі, на відстані 4,4 світлових років.

• Уперше яскравість зірок став розрізнювати давньогрецький астроном Гіпарх ще в II ст. до н. е. . Календар Всесвіту

Наочно відобразити 15 мільярдів історії Всесвіту дозволяє стисненні її в один-єдиний рік. У цьому разі секунда року буде дорівнюваті 475 нашим сучасним земним рокам.

Уся відома історія людства займає останні десять секунд 31 грудня а все, що відбулося з кінця середніх віків до сучасності, займає менш ніж одну секунду.

1 січня — великий вибух — утворення Всесвіту.

1 травня — виникнення галактики Чумацького шляху. 9 вересня — виникнення Сонячної системи.