Сторінка
2

Моніторинг

Моніторинг антропогенних змін лежить в основі спостережень, оцінки і прогнозу стану природного і штучного навколишнього середовища.

До моніторингу архітектури міського середовища відноситься система спостережень, оцінки і прогнозу архітектурно-просторового розвитку (змін) середовища населеного місця (регіону, міста, селища тощо і їх локальних фрагментів), викликаного чинниками антропогенного походження. До таких змін можна віднести, наприклад, процеси реконструкції, регенерації і містобудівного розвитку структури міст, що історично склалася, процеси реставрації і будівництва архітектурних об’єктів, процеси перетворення системи вулиць і системи озеленення населених пунктів і т.п. В рамках інформаційної структури архітектурного моніторингу спостереження і контроль повинні проводиться на основі єдиних композиційних законів, містобудівних методів, будівельних норм і правил.

Таблиця 3.

Першим ступенем архітектурного моніторингу є соціальне замовлення, або суспільний соціально-політичний моніторинг, основною задачею якого є спостереження за станом штучно створеного середовища з метою його подальшого розвитку і економічного процвітання. Цей показник відображає якість навколишнього середовища і є встановленим в основу архітектури як головний містоформуючий чинник.

Основною метою архітектурного моніторингу міського середовища є перетворення просторів, що історично склалися, для нових видів діяльності, що виникають в процесі розвитку суспільства.

При цьому слід враховувати, що саме поняття «діяльність» постійно ускладнюється включенням все нових компонентів. До традиційних для архітектури початку ХХ ст. понять «праця, побут, відпочинок» додаються поняття інформаційного і екокультурного видів діяльності людини.

З другої половини ХХ ст. архітектура прагне освоїти навколишнє середовище не тільки як засіб зв’язку з природною гармонією, але і як засіб виживання урбанізованих міст. Архітектурне середовище стало розглядатися як дуже складна система взаємодії природи, соціуму, психофізіологічних особливостей людини і закладеної в ній знакової інформації. Питання впливу на формоутворення в архітектурі зовнішніх і внутрішніх чинників, суб’єктивного і об’єктивного бачення, облік соціальних, функціональних і художніх сторін архітектури і інші стали розглядатися комплексно. Аналіз, узгодження і рішення даних питань в комплексі дозволяє прогнозувати розвиток архітектури і містобудування, а також більш раціонально і економно підходити до використовування природних ресурсів і найважливішого надбання - людської культури.

Архітектурний моніторинг урбанізованого середовища об’єднує тільки деякі області життєвого середовища людини і суспільства, які включають три основні компоненти досліджень: природне середовище, соціальне середовище і штучно створене (антропогенне) середовище проживання людини і суспільства. Архітектурний моніторинг включає, таким чином, функціональне і інформаційне наповнення простору, види діяльності в досліджуваному середовищі і його сприйняття людиною і прогнозує поведінку людини в даному середовищі.

Література

Герасимов И.П. Научные основы современного мониторинга окружающей среды. – М.: Изд. АН СССР, Геогр., 1975, №3.

Израэль Ю.А. Глобальная система наблюдений. Прогноз и оценка изменений со стояния окружающей природной среды. Основы мониторинга. – Метеорол. и гидрол., 1974, №7.

Израэль Ю.А. Комплексный анализ окружающей среды. Подходы к определению допустимых нагрузок на окружающую природную среду и обоснование мониторинга. //Всесторонний анализ окружающей природной среды. Труды советско-американского симпозиума. – Л.: 1975.

Израэль Ю.А. Концепция мониторинга состояния биосферы. //Мониторинг состояния окружающей природной среды. Труды I советско-английского симпозиума. – Л.: 1977.

Губіна М.В. Семенов В.Т. Основи містобудівного моніторингу і менеджменту. Конспект лекцій для студентів спец. МБГ. – Харків: ХДАМГ, 2001. – 80 с.

Глазычев В.Л. Окружающая среда. М.: МН, Прогресс, 1995.

Бранч М. Проектирование городской среды. - М.: СИ, 1979.