Сторінка
4
Досі за створення цілком нових виробництв велика кількість фахівців приїздила за оргнабором, але сьогодні такий спосіб комплектування кадрів надто дорогий, оскільки потребує великих додаткових витрат на житло та соціальну інфраструктуру. Крім того, масове завезення робочої сили за оргнабором за умов величезного прихованого безробіття може викликати й соціальні ускладнення. Тому навчання та перекваліфікація кадрів стає надзвичайно важливою складовою підготовки виробництва.
Підготовка робочої сили охоплює розрахунок кількості персоналу та його якісного складу, перевірку наявності робочої сили на місці реалізації проекту, навчання та перекваліфікацію персоналу (якщо потрібної робочої сили бракує), залучення необхідних фахівців з-за кордону. Звичайно, при цьому треба обрахувати потрібні витрати.
Перелік питань, які слід передбачити в проекті в частині підготовки виробництва, може мати такий вигляд:
· забезпечення виробництва робочою силою;
· забезпечення сировиною, матеріалами та запасними частинами на пусковий період;
· підготовка технічної документації із запуску виробництва;
· плани дій за нерегламентної роботи обладнання;
· плани дій за необхідності ремонту.
Забезпечення якості
Інформацію про контроль якості рекомендується відобразити на схемі виробничих потоків. На всіх стадіях виробничого процесу — від приймання сировини до здавання готової продукції — потрібно передбачити використання певних стандартів.
Розрахунок витрат на виконання проекту
До витрат на здійснення проекту (інвестиційних витрат) входять такі елементи:
· земля (якщо земельна ділянка переходить у власність) і підготовка майданчика;
· виробничі будівлі та споруди;
· машини та обладнання;
· витрати на ліцензії, права користування та інші нематеріальні активи;
· витрати на підготовку виробництва;
· оборотний капітал.
Особливості сучасного становища в Україні створюють специфічні труднощі в розрахунку інвестиційних витрат. Насамперед слід зважати на темпи інфляції, причому нерівномірної в різних секторах економіки. Неконвертованість національної валюти робить необхідною окрему оцінку витрат, які здійснюються в ній та в конвертованих валютах. Тільки в такому разі можна звести всі витрати до єдиного часу й оцінити їх сумарний обсяг.
Ще однією специфічною рисою пострадянської економіки є значні затримки в розрахунках між підприємствами. Природа цих затримок у різних країнах СНД не завжди однакова. В одному випадку це незадовільна робота банківської системи, у другому — загальна криза неплатежів, у третьому — обидва ці явища одночасно. Суть від цього для інвестиційного проекту не міняється. За будь-яких обставин треба враховувати, що затримка в платежах неминуче зумовлює необхідність збільшення оборотного капіталу, а отже, і загальне подорожчання інвестиційного проекту.
Розраховуючи витрати, слід звернути увагу на ті їхні елементи, у яких, за даними експертів Всесвітнього банку, найчастіше трапляються помилки. Серед них такі:
¨ імпортне обладнання (до розрахунку витрат слід включати не тільки ціну за прейскурантом, котра, як правило, зазначається на умовах ЕХWORK, DAF або FОВ, а й транспортні, страхові, портові й митні витрати);
¨ витрати на монтаж обладнання;
¨ витрати на запуск виробництва;
¨ виплата процентів за кредитами за час будівництва;
¨ витрати на оплату ліцензій, ноу-хау тощо;
¨ необхідний оборотний капітал.
Матеріально-технічне постачання
За планової економіки величезні труднощі в здобуванні необхідних матеріалів і комплектуючих виробів перетворювали цю частину інвестиційного проекту на найбільш трудомістку й тривалу операцію, особливо якщо треба було випускати складну продукцію, а партійно-урядової постанови потрібного рівня з якоїсь причини не було. У таких умовах життя проекту залежало від спеціалістів з постачання й комплектування. За ринкової економіки така ситуація немислима, і промисловці вже добре це відчули: тепер в Україні бажаючих одержати замовлення на виробництво значно більше, ніж самих замовлень.
Проте нинішня ситуація в Україні все ще далека від класичного західного рівноважного й надійного ринку. Головна проблема сьогодні полягає не в тому, де дістати той чи інший матеріал або комплектуючий виріб, а як забезпечити стабільність і надійність поставок. Ситуація, коли завод раптово зупиняється й відправляє всіх робітників на два місяці у відпустку, може зумовити провал будь-якого інвестиційного проекту. Тому, аналізуючи організацію матеріально-технічного постачання, необхідно, у першу чергу, оцінити ступінь ризику кожного джерела поставок і передбачити заходи для зниження цього ризику (страхові запаси, альтернативні постачальники, організація власного виробництва,особливо критичних видів матеріалів тощо).
Перелік питань цього розділу такий:
· номенклатура й кількість матеріалів і комплектуючих виробів на одиницю продукції та на програму виробництва;
· ринок сировини й матеріалів, постачальники, їхня надійність, альтернативні варіанти поставок;
· розміщення замовлень і форми контрактів;
· організація контролю за поставками сировини, матеріалів і комплектуючих виробів;
· спеціальний аналіз особливо критичних видів сировини йматеріалів;
· енергоносії та електроенергія (потреби, джерела, можливі зриви поставок, тарифи, необхідні документи тощо);