Сторінка
2

Технічний аналіз та його світові критерії

1.1. Карта розташування підприємства із зазначенням на ній основних автошляхів, залізниць та водних шляхів.

1.2. Схеми земельних ділянок, питання власності на них.

1.3. Характеристика ділянок (ґрунту іт. п.), придатність ділян­ки для здійснення проекту.

1.4. Транспортний доступ до ділянки.

1.5. Найближчі порти.

1.6. Розташування ринків збутута шляхи доступу доних.

1.7. Найближчі населені пункти.

1.8. Найближчі промислові об’єкти.

1.9. Вартість земельних ділянок та інвестиційні витрати.

1.10. Стан переговорів щодо земельних ділянок.

1.11. Одержання ліцензійабо інших дозволів на земельні ділянки.

Масштаб проекту

Масштаб проектув умовах України треба розглядати, насамперед, з погляду ризику. Зрозуміло, що в нинішній ситуації різкого занепаду будь-якої нормальної виробничої діяльності проекти, які потребують величезних інвестицій, найімовірніше, будуть надто ризиковані для інвестора. Слід дуже тверезо дивитися на нинішню економічну ситуацію й не допускати перетворення інвестиційного проекту на прожект.

Інший аспект проблеми, суто утилітарний, пов’язаний з тим, що проекти різного масштабу фінансують не одні й ті самі інвестори, а це означає, що, готуючи інвестиційний проект, треба хоча б приблизно уявляти, з вимогами якого інвестора доведеться мати справу. Наприклад, Європейський банк реконструкції та розвитку не розглядає проекти, у яких розмір його інвестицій менший двох мільйонів доларів США. А якщо зважити, що він звичайно фінансує не більше 30 % вартості проекту, то ясно, що загальний масштаб проекту має бути не менш як 6—7 мільйонів доларів.

Традиційно під час аналізу масштабу проекту розглядаються такі проблеми:

· Технологічна оптимальність. Технологія та організація будь-якого виробництва має властивість створювати максимальний ефект за певного масштабу виробництва, тобто масштаб виробництва, нижчий чи вищий певного рівня, пов’язаний зі зниженням рентабельності.

· Фізичніта інші обмеження. Дуже часто є фізичні обмеження на масштаб виробництва (наприклад, кількість доступної сировини) або обмеження ринку (недостатність платоспроможного попиту на доступному ринку збуту). Українська нафтопереробна промисловість у цьому плані є яскравим прикладом неадекватності масштабу виробництва, оскільки тепер вона не має ні сировини, ні платоспроможного споживача для завантаження своїх потужностей.

· Технологічний ризик. Окрім політичного й економічного ризиків, про котрі ми вже згадували як про особливо виразну рису сучасної української дійсності, існує й ризик, притаманний будь-якому проекту, пов’язаному з новою технологією. Нові, недостатньо відпрацьовані на практиці технології надто ризиковано застосовувати в проектах великого масштабу. Як правило, новизна технології та масштаб проекту обернено пропорційні.

· Екологія та безпека. Масштаб проекту тісно пов’язаний із проблемами техногенного навантаженняна довкілля та гарантування безпеки, наприклад, санітарно-гігієнічної чистоти виробництва. Наші велетенські м’ясокомбінати, приміром, викликають негативні емоції в західних інвесторів саме через складність забез­печення санітарних норм на величезному виробництві, де одночас­но забивають худобу, розбирають туші й виготовляють ковбаси.

Підсумовуючи проблематику, пов’язану з масштабом проекту, зведемо її до таких пунктів:

¨ Ринок збуту та його впливна вибір обсягу виробництва.

¨ Залежність капітальнихі поточних витрат від обсягу виробництва.

¨ Екологічні, санітарні таінші подібні обмеженняна масштаби виробництва.

¨ Фізичні обмеження на масштаби виробництва(обсягдоступ­ної сировини, енергоносіїв, води та інших ресурсів).

¨ Ризик створення великомасштабного виробництва у зв’язку з новизною технології.

¨ Можливості розширення виробництва в майбутньому.

Технологія

Обґрунтування вибору технології має показати, чому віддано перевагу саме їй, а не будь-якій іншій, тобто треба продемонструвати альтернативність технологічних рішень і невипадковість вибору саме такого варіанта. За підготовки проекту, розрахованого на залучення іноземних інвестицій, вважається доцільним робити обґрунтування вибору технології за допомогою західних експертів. В окремих випадках українським інженерам бракує кругозору для аргументованого вибору сучасної технології. Це не означає, що вітчизняні інженери є некваліфікованими. Просто тривала праця поза світовим ринком об’єктивно спричинила те, що вони не мають доступу до сучасної технічної інформації

Вибираючи технологію, слід зважати на специфічні особливос­ті економічної ситуації в Україні. Величезна диспропорція у вартості сировини та обладнання, з одного боку, і робочої сили, з іншого, що виникла в 1992—1994 рр., робить явно неефективними капіталомісткі технології, розраховані на широке застосування механізації та автоматизації. Тому в багатьох проектах слід, попри національну гордість, обирати явно застарілі технології, якщо ми хочемо, щоб проект мав шанс на високу ефективність.

Натомість, з огляду на вимоги ринку, може виявитися, що тільки найпередовіша технологія має шанс забезпечити виробництво продукції на експорт, що сьогодні стає не просто бажаним для підприємства, але життєво необхідним для держави. У такому випадку теж неможливо обійтися без допомоги західних експертів, але ні за яких обставин не слід звертатися за допомогою до фірм, які виготовляють або продають технологічне обладнання. Ці фірми, звісно, безплатно нададуть консультації щодо обладнання, але вибір буде без вибору: заздалегідь відомо, яка технологія виявиться найкращою. Треба звертатися до інженерних консалтингових фірм, які не пов’язані з виробниками технологічного обладнання й можуть виступати як незалежні експерти. Якщо немає грошей для оплати послуг таких незалежних експертів, то краще покладатися на власні міркування, аніж користуватися порадами постачальників технологічного обладнання.

Отже, розглядаючи вибір технології, слід зупинитисяна таких питаннях:

1. Обґрунтування її вибору, з погляду:

— сировини, яка застосовується;

— кінцевого продукту;

— практичної відпрацьованості;

— стійкості до морального старіння.

2. Вимоги технології до інфраструктури.

3. Екологічні аспекти технології.

4. Оптимальний ступінь механізації у зв’язку з ціною робочої сили.

5. Можливості використання місцевих технологій та обладнання.

6. Можливості використання уживаного технологічного облад­нання із західних країн.