Сторінка
8

Вплив античної культури на творчість європейських митців та філософів

Залишається визначити, що «типове», а що ні. В цьому надзвичайно важливому, можна сказати, вирішальному для ре­алізму пункті — його найбільша слабкість, бо тут останнє слово — за позамистецькими, ідеологічними, соціально-прагматичними мотивами.

В так званому «соціалістичному реалізмі» відбір «типових» ситуацій повністю підпорядкований політиці, і створюваний в художньому творі світ проголошується навіть більш реальним, ніж той, у якому ми живемо. Тоталітарний режим немислимий без цього ілюзорного світу, який повертає людей до міфологічної свідомості. І задумана творцями «пролетарської культури» напіврелігійна сфера художнього світу «Нової людини» випала з культури взагалі, перетворившись на партійний агітпроп.

Висновки.

Мистецтву і літературі важче зберегти автономію свого прос­тору, світ власних норм, оскільки вони виражають саме цілісну природу людини і епохи. Відносна свобода нормотворення ство­рює ілюзію хаосу і бажання схильних до традиції людей при­боркати естетичну стихію. Як ніде, в світі мистецтва поширені водночас індивідуалізм і антиструктурні «братства», культ «нез­розумілих геніїв». Єдиний регулятор і особистих шукань, і нормотворення, — те саме відчуття «музики сфер», краси і простоти, яке в силу своєї невиразності і невизначеності не приймається за критерій в пізнанні. Воно дозволяє нам проникнути через бар'єри чужих культурних просторів, відчути невловиму гармонію в давно пережитих культурних світах, в тому числі і в міфоло­гічних.

Існує чимало творів, за основу сюжету яких править давньогрецький міф. Здебільшого це—філософсько-політичні притчі з прозорою алегорією (як, скажімо, трагедія Мустая Каріма «Не ки­дай вогню, Прометею!»).

Ємкість грецьких міфів вражає, їх магічний вплив поети інколи відчувають, здається, всупереч власному бажанню.

Амазонки, циклопи, Муза, Геркулес, Дедал, Харон виринають у злободенних поезіях Леоніда Мартинова, дарма що він неодноразово декларував, що з дитинства кохався у моторах, мав відразу до «кла­сики» і «Зевеси» не викликали в нього інтересу. В підтексті своїх творів Мартинов часто немов правує з Блоком ). На відміну від ав­тора «Дванадцяти», у хуртовині, «в сніговій безодні», у білому вихорі метелиці Мартинов побачив Аполлона.

Як і у часи Т. Шевченка та Ф. Тютчева, міфологія Давньої Ел­лади і сьогодні сприяє поетичному осмисленню сучасності. Незапе­речні докази тому дає новітня філософсько-пейзажна та соціально-політична лірика.

Список використаної літератури

1. Лосев А. Ф. Философия. Мифология. Культура. - М., 1991

2. Ніцше Ф. Сочинения в 2-х т. М., 1990

3. Підлісна Г. М. Антична література. - К., 1992

4. Попович М. В. Раціональність і виміри людського буття. - К., 1997

5. Радциг С. История древнегреческой литературы. - М., 1982

6. Філософія світла і радості. - К., 1997

[1] Ці теорії розробляли філософ Ф. Ніцше, письменник Д. Мережковський та ін.