Сторінка
5

Закони функціонування і розвитку соціальної системи як надіндивідуального утворення

При цьому зовсім необов'язково йдеться про засоби насильницько-вольового впливу. Зазначене є породженням такого змісту трудового процесу, коли він зведений до засобу забезпечення найнеобхідніших життєвих потреб. Стихійність проявляється в обмеженні передусім свободи людини у виборі місця в суспільному поділі праці, в пануванні над волею людини зовнішньої, примусової організації. По суті,- стихійність — це породження діяльності специфічного соціального суб'єкта, що діє всередині обмежених виробничих відносин.

На сучасному етапі суспільного розвитку людство вже не може діяти, не враховуючи необхідності узгодження виробничих процесів, що виходять на новий рівень складності та масштабності, з вимогами цілісної соціальної системи, процесами регулювання природокористування тощо. Це вимагає, у свою чергу, здійснення переходу до нового історичного механізму реалізації об'єктивно необхідних, закономірних зв'язків суспільного життя.

Стихійні механізми регуляції суспільних процесів лише незначною мірою опосередковуються виробленими в ході суспільного розвитку культурно-історичними засобами регуляції та управління суспільними діями (передусім політико-правовими та ідеологічними). Зрозуміло, це не відповідає потребам виробництва та відтворення соціально-історичного суб'єкта, який має тенденцію до глобалізації, створення міжетнічних спільностей, подолання внутрішніх антагонізмів. Йдеться про формування реальних передумов становлення такого соціально-історичного суб'єкта, котрий все більшою мірою зніматиме у своєму розвитку неорганізовані, стихійні типи детермінації історії.

Література Бердяев Н. А. Философия свободы. Смысл творчества. М., 1989. Гегель Г. В. Наука логики: В 3 т. М., 1971. Т. 2. Диалектика объективного и субъективного в историческом процессе и социальном познании. Л., 1985. Категория “закон” и “хаос”. К., 1987. Луман Н. Тавтология и парадокс в самоописаннях современного общества//Социологос. Социология. Антропология. Метафизика. М., 1991. Вып. 1. Маркс К. Тези про Фейербаха // Маркс К; Енгельс Ф. Твори. Т. 3. Необходимость и случайность. К., 1988. Поппер К. Открытое общество и его враги: В 2 т. М., 1992. Т. 2. Фромм Э. Душа человека. М., 1992. Шопенгауэр А. Свобода воли и нравственность. М., 1992.