Сторінка
5

Філософи періоду Просвітництва про суспільне життя та людину

Ця думка Лессінга про поступове вирощування моралі, про терпляче просування до вищих ступіней духу в наші дні в черговий раз розкриває свій найглибший зміст. Радикальні і скоростиглі програми переробки світу, відірвані від духовних традицій, принесли людству чималий збиток. На цьому тлі вражаючим і одухотвореним здаєтся судження великого німецького мислителя: "Прямуй же своїм непримітним кроком, вічне провидіння!"

Творчість учня ранньог Канта і Лессінга Иоганна Готфрида Гердера (1744-1803) пронизане глибокими гуманістичними роздумами. Ще будучи студентом він прийшов до думки про те, що у філософії проблема людини повинна стати центральною. "Як і плідні можливості, - вважав він, - відкриються , коли уся філософія стане антропологією!"

Філософською основою гуманізму Гердера було навчання про розвиток, про прогрес людства. Першою спробою викласти це навчання з'явилася робота "Ще одна філософія історії для виховання людства" (1774). У цій роботі, знаходячись у межах теологічних поглядів на походження людського роду і на рушійні сили історії, Гердер висловлює глибокі думки про закономірний поступальний характер змін, що відбуваються в суспільстві.

Гуманність, по Гердеру, що відповідає природі людини , - це такий стан суспільства, коли кожен, непобоюючись іншого, може вільно розвивати свої здібності. Якщо люди недосягли такого стану, то вони повинні звинувачувати тільки самих себе: ніхто інший не допоможе їм, але ніхто і незв'язує їм руки. Вони повинні витягти уроки зі свого минулого, що наочно свідчить про те, що людство прагне до гармонії і досконалості. Вся історія народів - це школа змагання в як найшвидшому досягненні гуманності.

Таким чином, можна сказати, що німецьке просвітництво, одухотворене пафосом історизму, органічного розвитку, що розглядає рух людини до досконалості як неминучий закон соціальної динаміки, позначило ряд важливих дій на шляху до пошуків індивідуальності до створення філософської антропології як самостійної області філософського знання.

Використана література

1. Філософія. Курс лекцій // За ред. Бичка І. В. - К., 1991 р.

2. Філософія. Підручник // Заїченко Г. А. та ін. - К., 1995 р.

3. Філософія. Навч. Посібник // За ред. Надольного І. Ф. - К., 1998 р.

4. Философский энциклопедический словарь . - М., 1983 р.