Сторінка
1

Філософські погляди і просвітницька діяльність Денні Дідро

План

1. Філософські погляди Д.Дідро.

2. Енциклопедія Д.Дідро – наукове знання епохи.

3. Культурний і просвітницький внесок Денні Дідро.

Денні Дідро (5.Х.1713 р. – 31.VІІ. 1784 р. французький філософ – матеріаліст, просвітитель. Письменник.

У своїх філософських поглядах Дідро пройшов шлях від деїзму до матеріалізму й атеїзму. Першоосновою світу вважав єдину матеріальну субстанцію, яку механістично розглядав як сукупність непроникних тіл, що мають протяжність. Форму і перебувають у русі. Об’єктивними формами існування теорії, вважав простір і час. Залишившись у цілому в межах метафізичного матеріалізму, Дідро проте, висунув ряд діалектичних ідей. Він відстоював думку про внутрішню активність матерії. Доводив, що елементи матерії неподільні молекули є якісно різнорідними, такими, що мають внутрішню діяльну силу і чуттєвість. Метафізично заперечуючи наявність стрибків у природі. Дідро водночас відстоював цінні еволюційні ідеї про перехід неорганічної матерії в органічну, відкидав метафізичні уявлення про незмінність органічних видів і висловив здогад про їхню мінливість. У теоріях пізнання стояв на позиціях матеріалістичного сенсуалізму. Йому належить думка про органічний зв’язок чуттєвого досвіду і мислення як особливих ступенів пізнання. Дідро гостро критикував дуалізм і агностицизм. Виходячи з ідеалістичних позицій у поясненні суспільного життя, вважав, що характер суспільства залежить від законодавства і від форм правління, а тому вирішальний фактор суспільного розвитку вбачав в свідомості видатних осіб. У питанні про походження суспільства і держави дотримувався теорії «суспільного життя».

Він був прихильником конституційної монархії лише в останні роки свого життя схилявся до ідеї республіканської форми правління.

У 1773-4 роках Дідро за запрошенням Катерини ІІ відвідує Росію. Він намагається вплинути на політику Катерини ІІ спонукає її до звільнення селян, і проведення ліберальних реформ. Дідро належить численні філософські твори, головні з яких є «Думки про пояснення природи» (1754), «Розмови Д»Аламбера з Дідро» (1769), «Філософські принципи матерії та рухи» (1770), «Елементи фізіології» (1774-80) та інші.

В 1732 р. одержав звання магістр мистецтва. У 1749 за вільнодумство був ув’язнений.

Після звільнення Дідро разом з Д’Аламбером приступає до видання «Енциклопеді».

Видання «Енциклопедії» - це мрія всього життя Дідро. Думка про її видання народилася ще у 1745 році. А перший том вийшов у 1751 році коли йому виповнилося 38 років. Разом з іншими просвітителями Дідро зумів зробити «Енциклопедію» не тільки системою наукового знання тієї епохи, але і могутньою зброєю у боротьбі з феодальними порядками і релігійною ідеологією.

Багато численні історики філософії і культури, вивчали багатий спадок Дідро, розкривали перед нами глибину його розуму, організаторські здібності, які забезпечили йому місце вождя енциклопедистів.

Дідро – один з перших теоретиків реалізму, він вбачав суть мистецтва в художньому відображенні дійсності, передусім суспільного життя. стверджував об’єктивність краси і прекрасного; «Про драматичну поезію», (1771) «Парадокс про актора», (1773).

В драматургії Дідро запровадив нові жанри «серйозної комедії» та «міщанської драми»п’си «Позашлюбний син» (1757); «Батько родини» (1758). У повісті «Черниця» викривав релігійні мракобісся, у романі «Жак – фаталіст і його пан» звичаям звироднілого феодального – аристократичного суспільства протиставив здоровий розум, людяність і життєрадісний гумор французького народу. У філософській повісті – діалозі «Небіт Рамо» Дідро показав хижацтво новонародженого світу буржуазії.

Не опубліковані за життя письменника романи і повісті Дідро – вернені до майбутнього.

Велику увагу приділив питанням виховання освіти: вимагав охоплення навчання дітей усіх суспільних станів, запровадження держави, світських шкіл, обов’язкової і безплатної початкової освіти. Творчість Дідро відіграла важливу роль в ідеологічній підготовці французької буржуазної революції і справила великий вплив на дальший розвиток просвітництва і матеріалістичної філософії.

Дідро як інші французькі філософи-матеріалісти 18 ст. надавав велике значення освіченості.

«Освіта, - писав він, - заставляє людину відчувати себе гідною, навіть раб починає усвідомлювати, що він не народжений для рабства! Високо оцінював Дідро роль виховання і формування людини. Разом з тим він вважав що для розвитку дитини важливим значенням є анатомо-фізіологічна особливість. Виховання, - досягає багатого, але не може зробити всього. Завдання полягало в тому, щоб виявити природні здібності дітей, і дати їм найнеобхідніше для розвитку.

Думки Дідро про народну освіту написані в «Плане университета или школы публичного преподавания наук дл Российского правительства» написаного 1775 р. на прохання Катерини ІІ.

Дідро розглядав широке коло педагогічних проблем: систему народної освіти, методи вивчення. Він проектував державну систему народної освіти, відстоював принципи безплатного початкового навчання. Прагнучи забезпечити фактичну доступність школи. Дідро вважав необхідним організувати матеріальну допомогу держави дітям бідних (безкоштовні книжки, харчування в початкових школах, стипендії в середніх і вищих школах).