Сторінка
4
Загалом у 15 адміністративно-територіальних утворення України значення питомої ваги місцевих податків і зборів у доходах місцевих бюджетів було на рівні не меншому, ніж середній по країні.
Такі різні коливання абсолютних і відносних показників надходжень місцевих податків і зборів спричинені різноманітністю цих платежів. На динаміку, структуру та географію надходжень впливає багато факторів. Насамперед – регіональна структура економіки, розміщення продуктивних сил, фінансовий стан підприємств, розвиток побутової інфраструктури населених пунктів, розташування адміністративно-територіальних одиниць і, зокрема, наявність курортних зон, готелів тощо. Крім того, обсяги надходжень місцевих податків і зборів визначають і зусилля місцевих властей, спрямовані на створення необхідних умов для підприємницької діяльності, і в тому числі для торгівлі, а також діяльність місцевих податкових органів із мобілізації доходів.
Досить значний перелік місцевих податків і зборів вкючає різноманітні за своїм фіскальним значенням платежі. Так наприклад, понад 50% всіх надходжень від податку з реклами припадає на бюджет столиці. Це пояснюється значним поширенням і високим ступенем розвитку рекламної діяльності в Києві у порівнянні з іншими адміністративно-територіальними одиницями України.
Відносно більша питома вага надходжень від готельного збору (у порівнянні з середнім значенням в Україні – 0,4% надходжень місцевих податків і зборів) у курортних зонах, а також у великих містах – центрах ділової активності. Курортний збір надходить у тих місцевостях, що мають статус курортих. Основна частина надходжень цього збору (більше 60%) припадає на територію Автономної Республіки Крим. Діяльність місцевих органів самовядування значною мірою характеризують надходження таких місцевих зборів,як ринковий, за припаркування автотранспорту, розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг тому, що ці надходження безпосередньо залежать від зусиль місцевих властей, спрямованих на створення необхідних умов для торгівлі, обладнання місць стоянки автотранспорту.
Інші місцеві збори: за видачу ордера на квартиру; за виграш на бігах на іподромі; з осіб, що беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі; за використання місцевої символіки; за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розподажу та лотерей; із власників собак – забезпечують незначні надходження, а в багатьох регіонах деякі з названих зборів не справляються взагалі. Проведений аналіз свідчить, що фіскальна роль місцевого оподаткування в Україні є невелика. І це тоді, коли надзвичайно загострені проблеми, пов’язані з фінансуванням життєво важливих видатків місцевих бюджетів. За даними соціологічного дослідження, проведеного у 12 регіонах України серед 400 експертів (депутатів місцевих рад, співробітників держадміністрацій і виконкомів), 84% опитаних найбільш гострою проблемою у своєму регіоні вказали недостатньо фінансову базу місцевого самоврядування. Підвищення ролі місцевих податків і зборів і збільшення частки доходів за їхній рахунок є головним напрямком зміцнення місцевих бюджетів, розширення фінансової автономії регіонів. Ефективне використання інституту місцевих податків і зборів – важливий інструмент зміцнення всієї фінансової системи України.
Використана література:
1. Кириленко О.П. Місцеві бюджети України(історія, теорія, практика) .-К.:НІОС,2000.
2. Ковалюк О.М. Фінанси України княжої доби // Фінанси України.-1998.-№5.-с.99-102.
3. Комарова І.В. Історичні аспекти оподаткування селянства в Україні // Фінанси України.-2001.-№6.-с.96-102.
4. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України.-К.:Знання,1999.
5. Кравченко В.І. Фінанси місцевих органів влади України:Монографія.-К.:НІСД, 1996.