Сторінка
11

Ринок цінних паперів

2.2. Механізм акумулювання інвестиційних ресурсів та оцінка ризиків на ринку цінних паперів.

З розвитком ринку цінних паперів зростає актуальність фінансових вкладень в цінні папери. Дана проблема обумовлена її складністю, різноманітністю суб'єктів і об'єктів фондового ринку. З однієї сторони, ринок насичений цінними паперами; з другої, в діяльності ринку цінних паперів бере участь значна кількість суб'єктів, які мають на меті свою користь:

· інвестування вільних коштів з метою збереження та приросту капіталу,

· інвестування в цінні папери як основний вид діяльності комерційної організації;

· інвестування для надання управлінського впливу на об'єкт інвестицій через придбання пакету цінних паперів.

Процес інвестування - це підбір портфеля цінних паперів приватними інвесторами та фінансовими інститутами. Процес інвестування в цінні папери завжди поєднується із зіставленням ризику, прийнятого на себе, та очікуваним наслідком від інвестицій. Тому досить важливо кількісно оцінити ці параметри і порівняти їх з аналогічними параметрами альтернативних вкладень. Всі ці та інші питання вирішуються із застосуванням різноманітних методів економічного аналізу. Методи аналізу цінних паперів дозволяють визначити впевненість, спираючись на дослідження макроекономічної теорії та її практичне застосування.

За даними ук­раїнських учених, для забезпечення нормального процесу відтворення з ураху­ванням інноваційної складової державі потрібно 400—450 млрд. грн. Звісно, без залучення іноземних інвестицій розв'язати свої проблеми Україні не під силу. І все-таки починати пошук джерел фінансування слід не за кордоном, а у себе на батьківщині. Зарубіжний інвестор зацікавиться лише тоді, коли від­чує позитивні зрушення в економічному житті країни. З огляду на це не мож­на залишити без уваги ситуацію на українському фондовому ринку протягом 1999 року, яка ще хоч і слабка, але має можливості змінитися на краще. Кур­си акцій чутливі до змін економічного середовища, їх недаремно вважають своєрідним барометром економіки.

Український ринок акцій пов'язується у інвесторів головним чи­ном лише з трьома галузями — металургією, енергетикою та нафтоперероб­кою. Але Не слід ігнорувати важливих функцій ринку цінних паперЇв у економіці: залу­чення інвестицій, перерозподілу прав власності в акціонерних товарист­вах, що є важливою передумовою ефективної діяльності підприємств. На жаль, вітчизняні підприємства ще не працюють належною мірою на ринку цінних паперів головним чином через те, що реформи не торкнулися окре­мих підприємств.

З початку 90-х років, коли в Україні вперше виникла потреба не лише в описі нового явища, але і в розробці економічної політики в галузі розвитку ринку цінних паперів, економісти почали звертатися до проблем методологічної бази своїх досліджень і застосовувати різноманітні методи аналізу фінансових ринків, які поширені в західній економічній науці і практиці, пристосовуючи їх до специфіки української дійсності.

Проте ще й досі питання про те, якими саме мають бути підходи до дослідження фінансового ринку, які б враховували і його специфічні особливості, і можливості застосування загального арсеналу методів економічного аналізу, поки-що залишаються неопрацьованими.

Основною теоретичною базою для економічного аналізу цінних паперів і формування інвестиційного портфеля на сучасному етапі продовжує залишатися сформована ще в 60-ті роки теорія ефективного ринку. Згідно твердженням теорії ефективного ринку, якщо ціни акцій вірно відображають майбутні прибутки і характеристики ризику акцій, то вільний ринок акцій здатний суттєво впливати на вибір суспільства розміщення обмежених ресурсів у правильному руслі, а якщо орієнтування на ціну акції -гра наздогад, то неефективні для суспільства виробництва можуть розвиватися просто для високої ціни їх акцій. На сучасному українському ринку акцій інвестори керуються мотивацією очікування приросту курсової вартості акцій, а не майбутнього дивіденду. Особливе значення ця мотивація набуває в умовах інфляції, властивої для початкової стадії розвитку фондового ринку в Україні.

На Заході кілька шкіл застосовують різні підходи чи їх комбінацію до визначення задач аналізу цінних паперів як окремої дисципліни. Фундаментальна школа, та ії визнаний голова Б. Грехем основну увагу звертає на аналіз фінансового стану корпорацій, виплачуванні ними дивіденди, поточну ставку відсотків та інше. Технічна школа виходить з того, що вся інформація, суттєва з точки зору "фундаментальної школи", враховується в курсах цінних паперів ще до їх опублікування. Тому наріжним каменем є розгляд самого ринку, рух біржових котирувань, обіг бірж, тощо.

. Фундаментальний аналіз дозволяє глибоко і всебічно з'ясовувати стан справ у будь-якій сфері фондового ринку і являє собою детальне вивчення галузей та окремих компаній з точки зору їх цінних паперів. На практиці представники інвестиційно-ділерських фірм часто не мають часу для подібних розвідок і користуються послугами аналітичних відділів фірм та іншими джерелами інформації. Проте вони повинні добре усвідомлювати, яким чином буде зроблено той чи інший висновок. В свою чергу, технічний аналіз дає можливість спрогнозувати зміну ринкової кон'юнктури.

Для галузевого етапу фундаментального аналізу велике значення має наявність застосовуваної достатньо широким колом суб'єктів, чіткої типової класифікації галузей і підгалузей, що віддзеркалює їх технічні можливості. Враховуючи вищевикладене, пропонується умовно застосувати поділ всіх галузей в залежності від стадії розвитку на такі типи: новонароджені, зростаючі, стабільні, циклічні, спекулятивні занепадаючі галузі.