Сторінка
2

Необхідність, суть, завдання і принципи фінансового контролю

Текучий (оперативний) фінансовий контроль виражається в оперативному спостереженні кожного дня за ходом фінансово-господарської діяльності і виконанням фінансового плану-прогнозу. Базується цей контроль на аналізі даних бухгалтерського обліку і звітності, текучої оперативної звітності на оперативному спостереженні.

Послідовний фінансовий контроль здійснюється після здійснення операцій, шляхом перевірки різних даних звіту.

Головна задача послідуючого контролю – викрити причини виявлення недостатків і прийняти міри, щоб не допустити їх надалі.

В ході здійснення фінансового контролю користуються різними методами. Під методами фінансового контролю розуміють конкретні прийоми і способи його здійснення.

Основними методами фінансового контролю є:

– розгляд проектів планів-прогнозів господарсько-фінансової діяльності, кошторисів до їх застосування, це метод попереднього фінансового контролю;

– перевірка виконання прийнятих рішень; це один із методів текучого контролю за дотриманням законів, постанов, указів по визначеному колу питань;

– економічний аналіз – метод послідовного контролю, який дозволяє зрівняти звітні дані з плановими завданнями і нормативами, з показниками роботи інших підприємств;

– документальна ревізія – метод послідовного контролю господарсько-фінансової діяльності організацій, збереженість грошових цінностей, стан обліку і звітності.

Об’єктом фінансового контролю є фінансова діяльність організацій, зв’язане з утворенням грошових ресурсів, їх розподілом і використанням.

ІІІ.

Фінансовий стан організацій і підприємств залежить від степені виконання планів-прогнозів господарської діяльності, правильного використання власних оборотних і інших засобів, отримання необхідних доходів і нагромаджень, дотримання режиму економії, фінансової і розрахунково-платіжних дисциплін.

Щоб успішно вести господарство, забезпечити виконання виробничих і фінансових завдань, необхідний систематичний контроль за реалізацією продукції, запасами товарно-матеріальних цінностей, їх обігом, правильності використання власних оборотних засобів, позик банку і своєчасності поступлення передбачених доходів.

Основними задачами текучого фінансового контролю за витратами є забезпечення економії в витратах, зниження собівартості продукції, підвищення рентабельності господарської діяльності.

Для текучого контролю витрат використовуються кошториси витрат і бухгалтерські звіти, а також документи і записи бухгалтерії по рахунках, які враховують витрати. Головна увага повинна звертатися на перевірку законності і господарської цілеспрямованості витрат, особливо по таких статтях, , як транспортні витрати, заробітна плата, витрати та утримання апарату управління (по відрядженнях і канцелярські витрати) і інші .

В процесі текучого контролю фінансового плану – прогнозу потрібно провіряти повноту своєчасність поступлення власних і прирівняних до них засобів, а також правильність їх використання в господарстві.

Перевірка виконання показників балансу доходів і витрат здійснюється по окремих статтях доходів і витрат.

Важливою задачею контролю за виконанням балансу доходів і витрат є своєчасні розрахунки з бюджетом по податках, повернення позик банкам.

В процесі контролю за виконанням балансу доходів і витрат необхідно визначити, чи достатня сума власних оборотних засобів для нормального фінансування текучої господарської діяльності організаціїю. Цей контроль здійснюється по даних бухгалтерського балансу на певну дату, шляхом зрівняння фактичної суми власних оборотних засобів з затвердженим нормативам.

Платоспроможність виражається в своєчасному погашенні організацій своїх обов¢язків перед постачальниками, банками, фінансовими організаціями і іншими кредиторами. В ній проявляється якість своєї господарсько-фінансової організації.

Задача фінансового контролю в тому, щоб на протязі здійснення текучої господарської діяльності забезпечити правильне використання оборотних засобів і інше. В бухгалтерії необхідно вести текучий оперативний облік за своєчасністю поступлення платежів від покупців.

Для цього кожний платіжний документ реєструється в спеціальному журналі (дата, №, назва покупців, сума, фактична оплата).

Література

1. Василик ОД. Державні фінанси України. Навчальний посібник. – К., 1997.

2. Поддерьогін А. Фінанси підприємств.

3. Нікбахт Ч., Гропеллі А. Фінанси.

4. Опарін В.Н. Фінанси.

5. Білик М.Д. Управління фінансами.