Сторінка
11

Фінансовий аналіз рентабельності

На відміну від методики аналізу прибутку, що застосовується на вітчизняних підприємствах, вона дозволяє більш повно врахувати взаємозв’язок між показниками і точніше виміряти вплив факторів. Покажемо це за допомогою порівняльного аналізу.

В нашій країні при аналізі прибутку використовують наступну модель:

П=К(Ц – С), (2.3)

де П – сума прибутку; К – кількість реалізованої продукції; Ц – ціна реалізації; С – собівартість одиниці продукції.

При цьому виходять з того , що всі наведені фактори змінюються самі по собі, не залежно одне від одного. Прибуток змінюється прямо пропорційно обсягу реалізації, якщо реалізується рентабельна продукція. Якщо продукція збиткова, то прибуток змінюється обернено пропорційно обсягу реалізації.

Одна ту не враховується взаємозв’язок обсягу виробництва (реалізації) продукції і її собівартості. При збільшенні обсягу виробництва вартість одиниці продукції знижується, так як частіше зростає тільки сума змінних витрат (відрядна заробітна плата виробничих працівників, сировина, матеріали, технічне паливо, електроенергія) а сума постійних витрат (амортизація, оренда приміщень, по часова оплата працівників, заробітна плата та страхування адміністративно-господарського персоналу) залишається, як правило, без змін. І навпаки, при зниженні виробництва собівартість виробів зростає через те, що на одиницю продукції припадає більше постійних витрат.

В зарубіжних країнах для забезпечення системного підходу при вивченні факторів зміни прибутку і прогнозування її величини використовують морженальний аналіз, в основі якого покладено морженальний дохід.

Морженальний дохід (МД) – це прибуток в сумі з постійними витратами підприємства (Н):

МД = П + Н.

Звідси

П = МД – Н.

Сума морженального доходу можна в свою чергу представити у вигляді добутку кількості проданої продукції (К) і ставки морженального доходу на одиницю продукції (Дс):

П = К*Дс – Н,

Дс = Ц – V,

П=К(Ц–V)–Н, (2.4)

де V – змінні витрати на одиницю продукції.

Формула (2.4) використовується для аналізу прибутку від реалізації одного виду продукції.

Вона дозволяє визначити зміну суми прибутку за рахунок кількості реалізованої продукції, цін, рівня питомих змінних та суми постійних витрат. Вихідні данні для аналізу приведені в табл. 2.11.

Для аналізу ми візмем показники за виробами що віднесені до групи Г і занесемо їх до таблиці 2.11 данні для факторного аналізу прибутку по виробу Г.

Таблиця 2.11

Данні для факторного аналізу прибутку по групі виробів Г

Розрахунок впливу факторів на зміну суми прибутку виконаємо методом базисних підстановок:

П б = К б (Ц б – Vб) – Н б ;

П умов. 1 = К ф (Ц б – Vб) – Н б;

П умов. 2 = К ф( Ц ф – Vб ) – Н б;

П умов. 3 =К ф( Ц ф – Vф) – Н б;

ПФ =К ф( Ц ф – Vф) – Нф;

Покажемо ці розрахунки у формі таблиці (табл.2.12).

Таблиця 2.12

Факторний аналіз прибутку за виробом Г 2000-2001р