Сторінка
20
3.4. Видатки бюджетів на театри і музеї
Щодо діяльності театрів та музеїв у Вінницькій області, то слід зазначити тенденцію зростання інтересу громадян до виставочних експонатів та різноманітних шоу спортивного та культурно-розважального характеру. Кількість музеїв (включаючи філіали) зросла на 13 одиниць, так у 1990 році було лише 7, то на кінець 1999 року їх стало 20. Кількість професійних театрів було 3 у 1990 році і стало 2 на кінець 1999 року. Кількість вистав (включаючи концерти, творчі вечори і інші заходи) зменшилося. Так, у 1990 році було 1389 вистави, а в 1999 році 804. Відповідно кількість відвідувань у 1990 році було майже 382 тисячі, то у 1999 році стало 157,5 тис.
Кількість експонатів основного музейного фонду зросла з 16,8 тис. 1990 року до 31,7 тис. 1999 року, а кількість відвідувань у 1990 році було майже 600 тис., у 1999 році 406,7 тис.
Причиною зменшення відвідувань у театрах стала відсутність інтересу глядачів до пропонованих вистав. Вартість квитків тут не відіграє ніякої ролі. Як приїздять “зірки” вітчизняної та зарубіжної естради, то зали переповнені і навіть тоді, коли вартість квитків велика. Відсутність попиту на театральні вистави ставить в скрутне становище театри, але вони виживають за рахунок інших заходів.
Із стабілізацією економіки в Україні та покращенням рівня життя з’явиться потреба у духовному збагаченні населення.
Видатки з бюджету на утримання будівель, виплати заробітної плати працівникам театрів та музеїв складають лише 28% від потреби, але за рахунок спонсорів та інвестицій недержавних громадських організацій ситуація майже нормальна. Так, музей-садиба М. І. Пирогова отримала кошти від російських організацій щодо збереження тіла хірурга та утримання інших експонатів щодо його діяльності. Російські та українські вчені піклуються про наукову спадщину М. І. Пирогова.
Музей М. М. Коцюбинського утримується також при підтримці української діаспори зарубіжних країн, зокрема: Канади, Франції, Угорщини, Румунії тощо.
Краєзнавчий музей виживає за рахунок організації різноманітних виставок та інших комерційних заходів туристичного направлення.
Додаток 2
Висновки
Бюджет, показуючи розміри необхідних державі фінансових ресурсів та реальних резервів, визначає податковий клімат. Саме бюджет, фіксуючи конкретні напрями витрат, процентне співвідношення по галузях та регіонах, являється конкретним виразом економічної політики держави. Через бюджет проходить перерозподіл національного доходу і внутрішнього валового продукту.
Багато проблем можна вирішити при зменшенні зустрічних фінансових потоків, так як сьогодні їх достатньо велика кількість, а тому витрачається багато зайвих коштів на утримання апарату працівників.
Працівники працюють за мізерну заробітну працю на ентузіазмі, вони розуміють значення та важливість науки та культури та зберігають надію про покращення ситуації. Порівняно з 1990 роком купівельна спроможність населення втричі зменшилася. Нинішньої середньої зарплатні не вистачає навіть для нормального харчування, не кажучи про оплату за житло, купівлю речей тривалого користування - одягу, побутової техніки тощо.
Невисокий рівень заробітної плати в Україні зумовлений надмірними нарахуваннями на неї, і хоч влада постійно обіцяє зменшити нарахування, проте не поспішає виконувати свої обіцянки. Натомість сусідня Росія вже наважилася на такий крок і не жалкує за тим: за підсумками першого кварталу 2001 року, надходження до держбюджету від сплати єдиного податку на доходи громадян, який зменшено до 13%, зросли на 70%. 5
Тож піти на радикальне реформування оподаткування заробітної плати та прийняття нового податкового Кодексу в Україні заважає стара комуністична ідеологія. Як і раніше, у нас вважають за краще оподаткувати не більшу кількість суб’єктів господарювання за меншими ставками, а меншу кількість, але за більшими ставками. А така схема, як відомо, призводить до “тінізації” економіки, в кращому разі – до намагання пробитися до числа тих, хто з державної ласки користується додатковими пільгами. За даними офіційної статистики, згідно з якими за три роки держбюджет втратив 35 млрд. грн., надаючи різні податкові пільги юридичним особам. Експерти попереджають: зволікання з реформуванням законодавства, прийняття нового податкового Кодексу, системи оплати праці загрожує Україні подальшим збіднінням населення. 5
Отже, не лише наука та культура прагнуть перемін в подальшому реформуванні економіки, а всі підприємства, організації та всі громадяни України. А так хочеться відчути покращення економічного та соціального життя громадян країни.
Курсову роботу виконав: студент 4 курсу
групи 42 – Ф ………………Заверюха Андрій
м. Вінниця
10 вересня 2001
Список використаних джерел і літератури
1. Вілков В. Ю. Людина і світ. – К.: Феміна, 1995. – 176 с.
2. Василик О. Д. Державні фінанси України. – Київ: Вища школа, 1997. – 320 с.
3. Коробов М. .Я. Фінанси промислового підприємства. – К.: Либідь, 1995. – 160 с.
4. Музиченко П. П. Історія держави і права України: Навчальний посібник. – 2-ге видання, виправлене і доповнене. –К.:Товариство “Знання”. – КОО. – 2000. – 640 с.
5. Осовий Г. Зростаюча економіка породжує бідність //Вінницькі відомості. - №34. – 5 вересня 2001. – 3 с.
6. Основи економічної теорії / С. В. Мочерний, С. А. Єрохін, Л. О. Каніщенко та інші. За редакцією С. В. Мочерного. – К.: ВЦ “Академія”, 1997. – 464 с.
7. Уразовська Л. На порядку денному доктрина розвитку освіти // Вінницькі відомості. - №34. – 5 вересня 2001. – 4 с.
8. Юрій С. І., Бескид Й. М., Плішко І. В. та інші. Державний бюджет України: Навчальний посібник. – Тернопіль: ТОВ “ЦМДС”. – 1998. – 176 с.
Нормативна база:
9. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” , “Урядовий кур`єр“ 12 червня 1997 р. №105-106.
10. Закон України “Про господарські товариства” від 19 версня 1991 р. (із змінами та доповненнями).
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Грошово-кредитна політика – теоретичні засади та практичні аспекти її функціонування в Україні
Фінансове оздоровлення в системі антикризового управління підприємством
Соціальна політика сучасної України
Інститут банкрутства підприємства як органічний елемент ринкової економіки
Оцінка рівня ризику діяльності на основі зон ризику, оцінка ризику діяльності через імовірнісні характеристики, оцінка ризику (рейтинг) діяльності комерційного банку, обґрунтування підприємницьких рішень на основі оцінки границь фінансової стійкості під