Сторінка
3

Розрахунок строкiв одержання, погашення банківського кредиту

Основними об'єктами короткотермінового кредиту­вання в оборотні кошти є:

— виробничі запаси (промислова сировина, основні і допоміжні матеріали, запасні частини, паливо, інструмент, пристосування та ін.);

— сільськогосподарська сировина;

— незавершене виробництво та напівфабрикати влас­ного виробництва;

— витрати майбутніх періодів (сезонні витрати, витра­ти на освоєння випуску нових виробів тощо);

— готова продукція;

— товари невласного виробництва для реалізації;

— потреба підприємств у коштах для розрахунків з робітниками і службовцями по заробітній платі;

— платіжні і розрахункові операції з постачальниками і покупцями.

У підприємств виникає потреба в кредитах під вироб­ничі запаси якщо їх розміри перевищують власні кошти, які є у їх розпорядженні, тобто якщо створюються понад­нормативні запаси. Вони можуть мати місце за таких причин, як сезонність завозу, нерівномірна або дострокова поставка матеріальних ресурсів з боку постачальників, поставки транзитними нормами і т. ін.

Понаднормативні запаси сільськогосподарської сировини є основним об'єктом банківського кредиту у підприємств, які переробляють цю сировину і працюють сезонно (цукрові заводи, консервні комбінати, інші підприємства харчової і легкої промисловості) або створюють великі сезоннi запаси сировини на рік, тобто до нового врожаю.

Понаднормативні запаси незавершеного виробництва i готової продукції можуть створюватись на підприємствах у зв'язку з прискоренням темпів зростання обсягів виробництва, некомплектністю постачання, транспортними ускладненнями при відправці продукції споживачам, припиненням відвантажень продукції споживачам у зв'язку і їх неплатоспроможністю тощо.

При кредитуванні витрат майбутніх періодів банки і видають підприємствам позички на покриття сезонних витрат у зв'язку з тим, що у періоди сезонного зменшення обсягів виробництва або міжсезонного простою витрати на виробництво продукції тимчасово не покриваються вируч­кою від реалізації. Так, цукровий завод у період міжсезон­ного простою (лютий— серпень щорічно) повинен мати кошти на ремонт обладнання, утримання постійного пер­соналу, проведення всіх підготовчих робіт до сезону цукро­варіння. Ці витрати йому вигідно покривати за рахунок банківських позичок, а розраховуватись по них у вересні-грудні за рахунок виручки від реалізації цукру.

Витратами майбутніх періодів є також витрати, пов'я­зані з освоєнням випуску нових видів продукції, пускона­лагоджувальні витрати. Якщо ці витрати кредитує банк, то в кредитних угодах передбачаються строки повернення позичок у періоди, коли випускається продукція і ці ви­трати списуються на її собівартість.

Кредити на виплату заробітної плати банки видають підприємствам у зв'язку з тимчасовими фінансовими ус­кладненнями останніх. Строк цих кредитів, як правило, не перевищує 30 днів.

До групи розрахункових кредитів належать кредити:

— на виставлення акредитиву;

— на придбання (купівлю) лімітованої чекової книжки. За допомогою цих кредитів підприємство за тимчасової нестачі власних коштів одержує змогу здійснювати розра­хунки зі своїми постачальниками.

До цієї ж групи кредитів можна віднести також факторинг. Факторингова операція полягає в тому, що банк інкасує (викупляє) у підприємства неоплачені зобов'я­зання його дебіторів з негайною виплатою йому сум дебі­торських боргів, тобто бере на себе клопоти щодо стягнен­ня боргу з платника. Цей кредит сприяє прискоренню обіговості оборотних коштів підприємства у сфері роз­рахунків.

Якщо на розрахунковому рахунку підприємства тимча­сово відсутні гроші на оплату платіжних документів пос­тачальників сировини, матеріалів, інших товарів, робіт і послуг, банк може видати короткотерміновий кредит на оплату цих документів. Такий кредит має назву платіжний кредит.

Терміни і всі інші умови кредитування вищеперерахованих позичок визначаються у кредитних договорах. До­кументом, який використовується для обліку строків погашення кредиту, є строкове зобов'язання, яке підприємство подає в банк при одержанні кредиту.

Довготермінові і середньотермінові кредити можуть надаватися комерційними банками підприємствам на капітальні вкладення, пов'язані з реконструкцією підпри­ємства, його технічним переозброєнням, упровадженням нової техніки, вдосконаленням технології виробництва і на інші витрати, що призводять до збільшення вартості основних засобів. До таких кредитів підприємства вдають­ся, якщо вони відчувають брак власних коштів, які призна­чені на ці цілі, а саме — прибутку і амортизаційних відрахувань на повне відновлення (реновацію) основних засобів.

Кредити в основні засоби комерційні банки видають за умови економічної доцільності і окупності витрат на капітальні вкладення за рахунок збільшення обсягів виробництва, зниження собівартості продукції тощо. Для одержання такого кредиту до кредитного договору дода­ються кошторисно-технічна документація і, при необ­хідності, бізнес-план, який містить розрахунок окупності, а також договір підряду, якщо роботи планується виконувати під­рядним способом, календарний графік проведення робіт.

Банки видають кредити на капітальні вкладення, якщо, перш за все, розрахунки економічної ефективності свід­чать, що за той чи інший термін після введення в дію об'єкта підприємство матиме додаткові фінансові джерела у вигляді прибутку, який може бути спрямований на погашення кредиту і процентів за користування ним.

Разом з тим, окупність конкретного об'єкта кредиту­вання не може бути єдиним критерієм для вирішення питання про банківське кредитування в основні засоби. Банк лише тоді може прийняти позитивне рішення щодо такого кредитування, якщо прогнозний аналіз фінан­сового стану підприємства в цілому свідчить про його платоспроможність на період, що охоплює термін кредиту­вання. З цієї точки зору при вирішенні питання про видачу кредиту в основні засоби банки аналізують розрахунки формування і використання майбутніх дисконтованих гро­шових потоків підприємств (грошовий потік — це сума чистого прибутку підприємства, тобто балансового прибутку мінус всі податки з нього і обов'язкові платежі, эбільшена на суму амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних засобів). Якщо грошовий потік за­безпечує повернення кредиту і процентів за нього, то це вказує на можливість видачі кредиту за умови, якщо втримуються і інші вимоги щодо кредитування (застава, гарантії, окупність конкретного об'єкта та ін.).