Сторінка
2

Іноземне інвестування

Крім вищезазначених, в Декреті Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. № 15-93 «Про систему ва­лютного регулювання і валютного контролю» дається ви­значення поняття «нерезиденти», до яких відносяться:

• фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни Ук­раїни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тим­часово перебувають на території України;

• юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів під­приємницької діяльності України;

• розташовані на території України іноземні диплома­тичні, консульські, торговельні та інші офіційні представ­ництва, міжнародні організації та їх філії, що мають іму­нітет та дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприєм­ницької діяльності на підставі законів України.

Необхідно пам'ятати про те, що до «іноземних інве­сторів» застосовуються положення чинного законодавст­ва України, що стосуються їх безпосередньо, а також «іноземних суб'єктів господарської діяльності» та «не­резидентів».

У Законі України «Про режим іноземного інве­стування» визначаються наступні види іноземних інве­стицій:

ü іноземна валюта, що визнається конвертованою На­ціональним банком України;

ü валюта України — при реінвестиціях в об'єкт пер­винного інвестування чи в будь-які інші об'єкти інве­стування відповідно до законодавства України за умови сплати податку на прибуток (доходи);

ü будь-яке рухоме та нерухоме майно та пов'язані з ним майнові права;

ü акції, облігації, інші цінні папери, а також корпора­тивні права (права власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеної відповідно до законо­давства України або законодавства інших країн), вираже­них у конвертованій валюті;

ü грошові вимоги та права на вимоги виконання до­говірних зобов'язань, які гарантовані першокласними банками і мають вартість у конвертованій валюті, під­тверджену згідно з законами (процедурами) країни ін­вестора або міжнародними торговельними звичаями;

ü будь-які права інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно із зако­нами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також підтверджена експерт­ною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на тери­торії України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо;

ü права на здійснення господарської діяльності, вклю­чаючи права на користування надрами та використання природних ресурсів, наданих відповідно до законодавства або договорів, вартість яких у конвертованій валюті згідно із законами (процедурами) країни інвестора або між­народними торговельними звичаями;

ü інші цінності відповідно до законодавства України. Відповідно до Закону України «Про режим іноземного інвестування» іноземні інвестори мають право здійсню­вати інвестиції на території України в наступних формах:

ü часткової участі у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними та фізичними осо­бами, або придбання частки діючих підприємств;

ü створення підприємств, що повністю належать іно­земним інвесторам, філій та інших відокремлених під­розділів іноземних юридичних осіб або придбання у влас­ність діючих підприємств повністю;

ü придбання не забороненого законами України неру­хомого чи рухомого майна, включаючи будинки, кварти­ри, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об'єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;

ü придбання самостійно або за участю українських юри­дичних чи фізичних осіб прав на користування землею, та використання природних ресурсів на території України;

ü придбання інших майнових прав.

Іноземні інвестиції можуть здійснюватися також в інших формах, які не заборонені законами України, в то­му числі без створення юридичної особи на підставі дого­ворів із суб'єктами господарської діяльності України.

Іноземні інвестиції можуть здійснюватися на основі концесійних договорів, договорів (контрактів) про ви­робничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності.

Надання іноземним інвесторам прав на розробку та освоєння відновлюваних і не відновлюваних природних ресурсів, проведення господарської діяльності, пов'язаної з використанням об'єктів, що перебувають у державній власності, але не передані підприємствам, установам, ор­ганізаціям у повне господарське відання чи оперативне управління, здійснюється на підставі концесійних дого­ворів, які укладаються з іноземними інвесторами Кабі­нетом Міністрів України або уповноваженим на це дер­жавним органом відповідно до законодавства України. Термін дії концесійного договору визначається залежно від характеру та умов концесії, але не може бути більшим ніж 99 років. Якщо концесійні договори містять умови, не передбачені законодавством України, вони підлягають затвердженню Верховною Радою України.

Іноземні інвестори мають право укладати договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність (вироб­ничу кооперацію, спільне виробництво тощо), не пов'я­зану із створенням юридичної особи, відповідно до зако­нодавства України.

Господарська діяльність на підставі зазначених дого­ворів (контрактів) регулюється законодавством України.

Сторони за договорами (контрактами) повинні вести окремий бухгалтерський облік і складати звітність щодо операцій, пов'язаних з виконанням умов цих договорів (контрактів), та відкрити окремі рахунки в установах банків України для проведення розрахунків за цими дого­ворами (контрактами).

Договори (контракти) мають бути зареєстровані у терміни та в порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 1997р. №112.