Сторінка
2
Кожний факт порушення має бути підтверджений відповідними документами:
—оригіналами рахунків, накладних, чеків, прибутковими і видатковими касовими документами, розписками, платіжними і розрахунково-платіжними відомостями, маршрутними листами, актами на списання та ін.;
— проміжними актами;
— інвентаризаційними описами, порівняльними відомостями, протоколами з рішеннями інвентаризаційних комісій;
— офіційними довідками і висновками спеціалістів;
— поясненнями матеріально відповідальних і посадових осіб;
— висновками ревізорів щодо пояснень матеріально відповідальних і посадових осіб.
Після викладення в акті кожного факту порушення необхідно зазначити, які документи (належно засвідчені їх копії) додаються до підтвердження цього порушення. Висновки про невідповідність чинному законодавству здійснених посадовими і матеріально відповідальними особами фінансових операцій повинні містити посилання на конкретні статті і пункти законодавчих та інших нормативних актів.
З метою обґрунтування правомірності записів про неефективне використання бюджетних коштів в акті обов'язково має бути задокументовано наслідок бюджетного правопорушення (наприклад, які витрати не профінансовано або профінансовано не в повному обсязі і на яку суму). Необхідно зазначити, за чиїм розпорядженням здійснено дії чи операції, які призвели до цього порушення (номер і дата наказу, листа, резолюції тощо).
У разі відсутності або незадовільного ведення об'єктом контролю бухгалтерського обліку цей факт фіксується в описовій частині акта із зазначенням передбачених чинними нормативними актами конкретних документів, відсутніх на момент ревізії або які перебувають у незадовільному стані.
Підсумкова частина акта містить відомості про кількість складених примірників та про осіб, які підписали акт, або які, у разі потреби, ознайомились із ним.
Складений зведений акт перевірки бюджетів підписується керівником перевірки виконання бюджетів, керівником фіноргану та органу Державного казначейства і подається на ознайомлення голові місцевої державної адміністрації і голові ради відповідного рівня.
Акт ревізії складається не менше як у двох примірниках, один з яких передається керівництву об'єкта контролю, а інший зберігається у контролюючому органі. Якщо під час ревізії виявлено правопорушення, про які необхідно інформувати правоохоронні органи чи ініціаторів її проведення, то складаються три чи чотири примірники акта. Протокол про бюджетне правопорушення відразу складається в чотирьох примірниках.
Якщо ревізія проводилася за постановою прокурора або слідчого, винесеною у процесі розслідування кримінальної справи, у вступній частині акта вказуються: підстава для призначення ревізії (постанова слідчого або визначення суду); короткі обставини справи, які викликали призначення ревізії; бухгалтерські документи, пояснення матеріально відповідальних і посадових осіб; питання, поставлені для вирішення перед ревізором (наводяться дослівно відповідно до постанови слідчого або визначення суду); перелік основних документів, які належать до предмета ревізії; період, який ревізується; перелік осіб, відповідальних за фінансово-господарську діяльність підприємства, яке ревізується, із зазначенням періоду їх роботи, а також прізвища осіб, які присутні під час проведення ревізії.
В основній частині акта ревізії викладається процес перевірки документів, її результати і дається пояснення встановленим фактам. Кожному перевіреному питанню відводиться окремий розділ основної констатуючої частини акта ревізії.
Порядок питань, що підлягають перевірці, і черговість перевірки документів з кожного питання визначаються ревізором. Він указує, які бухгалтерські документи перевірялись, як вони оформлені і що було встановлено за тими документами, на основі яких робиться висновок.
В основній констатуючій частині акта ревізії послідовно описуються: дані бухгалтерського обліку, які стосуються поставленого питання (у разі повторної ревізії наводяться дані попередньої ревізії); методи, які використовувалися під час вирішення цього питання; фактичні дані, установлені ревізором, з характеристикою стану бухгалтерського обліку і його відповідності вимогам нормативних актів. При цьому вказується повна назва нормативного акта, ким, де і коли він прийнятий, а за необхідності і вилучення з нього. Це необхідно для того, щоб слідчі й судові працівники могли оцінити й порівняти з іншими зібраними у справі доказами.
У цьому ж розділі наводяться необхідні відомості про використання ревізором висновків спеціалістів інших галузей знань, дані неофіційної документації, пояснень матеріально відповідальних і посадових осіб. У тексті у процесі викладення вказуються номери таблиць і додатків.
Основна частина акта викладається так, щоб за кожним фактом слідчий (суд) міг отримати необхідну інформацію.
В останній частині акта (результативній) даються відповіді на поставлені питання. Висновки ревізора мають бути стислими, ясними, які б не допускали різних тлумачень. Відповіді повинні даватись у тій послідовності, в якій поставлені питання у вступній частині акта. Акт складається в трьох примірниках, а на письмову вимогу правоохоронного органу — і в більшій кількості.
За наявності заперечень або зауважень щодо акта ревізії керівник, головний (старший) бухгалтер чи інші особи підписують акт із застереженням і не пізніше ніж через п'ять робочих днів з дня його вручення (надходження), подають зауваження письмово органу ДКРС, який проводив ревізію. Після підписання акта ревізії із зауваженнями ревізори за потреби невідкладно беруть додаткові пояснення від посадових осіб, причетних до виявлених ревізією порушень чи зловживань.
Підсумковий етап ревізії, крім складання акта, включає вжиття заходів щодо реалізації її результатів та контроль за усуненням виявлених недоліків. Існують такі основні форми реалізації ревізійних матеріалів:
- забезпечення усунення виявлених недоліків і порушень та контроль за станом їх усунення;
- відшкодування збитків (заподіяної шкоди);
- покарання осіб, винних у порушеннях законодавства з фінансових питань;
Завантажити реферат