Сторінка
1
Документооборот з фінансування видатків бюджету. Придіючому в Україні з 1 липня 1993 р. методі фінансування з Державного і місцевих бюджетів — фінансування видатків у межах наявних фінансових ресурсів (залишків коштів на рахунку), основним первинним документом є платіжне доручення за формою 0410001, підготовлене власником рахунків (табл. 30), та документи, які підтверджують цільове направлення коштів (рахунки, рахунки-фактури, накладні, товаротранспортні накладні, трудові угоди, договори на виконання робіт, акти виконаних робіт, звіти про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти тощо). Порядок оформлення і подання цих документів органам Державного казначейства регламентується вимогами щодо обліку зобов'язань, згідно з якими розпорядник коштів бюджету, як споживач, повинен сплатити належну суму виконавцеві за умови реалізації цих зобов'язань.
Примітка. У полі «Призначення платежу» можуть бути введені додаткові параметри, визначені Державним казначейством України.
Документи приймаються органами Державного казначейства від розпорядників бюджетних коштів:
• за загальним фондом та іншими доходами спеціального фонду — відповідно до зареєстрованих в органах Державного казначейства зобов'язань, згідно з кошторисними призначеннями та помісячними планами асигнувань, у межах залишку коштів на рахунку за певним кодом економічної класифікації видатків;
• за спеціальним фондом (крім інших доходів спеціального фонду) — відповідно до кошторисних призначень та у межах загального залишку коштів на спеціальному реєстраційному рахунку за всіма кодами економічної класифікації видатків. Схема документообороту процесу фінансування видатків з Державного бюджету через органи Державного казначейства показана на рис. 17.
Фінансування розпорядників коштів з Державного бюджету здійснюється зарахуванням коштів на їх рахунки, відкриті в органах Державного казначейства для наступної оплати видатків.
Фінансування видатків із загального фонду Державного бюджету здійснюється через органи Державного казначейства за такими стадіями:
перша (головна) стадія — виділення, зарахування, розподіл і перерахування бюджетних асигнувань головними розпорядниками коштів розпорядникам коштів II ступеня. Вона складається (див. рис. 17) з першого етапу «Виділення і зарахування асигнувань» та другого етапу «Розподіл асигнувань і переказування коштів»;
друга стадія — зарахування, розподіл і переказування бюджетних асигнувань розпорядниками коштів II ступеня розпорядникам коштів III ступеня. Вона складається (див. рис. 17) з двох етапів — третього етапу «Зарахування коштів» і четвертого етапу «Розподіл асигнувань і переказування коштів»;
третя стадія — зарахування, розподіл бюджетних асигнувань і переказування коштів розпорядниками коштів III ступеня підвідомчим установам та одержувачам коштів. Вона відбувається аналогічно другій стадії і складається з одного (п'ятого) етапу «Зарахування, розподіл асигнувань і переказування коштів»;
четверта стадія — безготівкова оплата рахунків розпорядниками й одержувачами бюджетних коштів (див. рис. 18—19);
п 'ята стадія — виплати готівкою розпорядникам і одержувачам бюджетних коштів (див. рис. 20).
Фінансування видатків із Державного бюджету (здійснення асигнувань та оплата видатків) проводяться органами Державного казначейства за наявності даних про територіальне розташування мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, розпису асигнувань державного бюджету, розподілу показників зведених кошторисів доходів і видатків та розподілу показників зведених планів асигнувань із загального фонду бюджету в розрізі розпорядників і одержувачів бюджетних коштів за територіями, а також на підставі затверджених індивідуальних кошторисів доходів і видатків з планами асигнувань із загального фонду бюджету.
Доведені обсяги бюджетних асигнувань є підставою для прийняття розпорядниками та одержувачами коштів бюджету зобов'язань на здійснення видатків Державного бюджету України.
Органи Державного казначейства приймають від розпорядників та одержувачів коштів бюджету, які в них обслуговуються, реєстри зобов'язань і реєстри фінансових зобов'язань — у межах їх залишків, обліковують на відповідних бухгалтерських рахунках і ведуть картки обліку зобов'язань та фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів). З метою ефективного управління коштами Державного бюджету Державне казначейство України консолідує інформацію, одержану від своїх територіальних органів, щодо наявності неоплачених фінансових зобов'язань для прийняття відповідних рішень про виділення асигнувань розпорядникам коштів.
На підставі ресурсного балансу на відповідний період, бюджетних призначень та з урахуванням неоплачених фінансових зобов'язань складаються пропозиції про виділення асигнувань із загального фонду державного бюджету в розрізі головних розпорядників коштів загальною сумою (табл. 31). Затверджені пропозиції обліковуються Державним казначейством на рахунках позабалансового обліку в автоматизованому режимі. При внесенні змін до пропозицій складається довідка (табл. 32), облік цих змін здійснюється на відповідних рахунках позабалансового обліку.
На підставі затверджених пропозицій Державне казначейство України готує в автоматизованому режимі, використовуючи довідники відкритих зведених особових та особових рахунків, розпорядження про виділення бюджетних асигнувань (табл. 33) у розрізі головних розпорядників коштів, яке підписується начальниками відповідних управлінь та затверджується Головою Державного казначейства України або його заступником. Це розпорядження про виділення бюджетних асигнувань є підставою для їх зарахування на зведені особові рахунки та/або особові рахунки головних розпорядників коштів.
Зведені особові рахунки — рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства головним розпорядникам для зарахування виділених бюджетних асигнувань державного бюджету без зазначення кодів бюджетної класифікації видатків і подальшого їх зарахування на особові і реєстраційні рахунки.
Особові рахунки — рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства розпорядникам за певною функцією для зарахування виділених асигнувань, що підлягають подальшому розподілу ними та перерахуванню конкретному розпоряднику (одержувачу) бюджетних коштів.
Виписка із зведеного особового або особового рахунка надається головному розпоряднику коштів за результатами попереднього операційного дня. Головні розпорядники протягом наступного робочого дня після отримання виписки подають відповідному управлінню Державного казначейства України розподіли виділених бюджетних асигнувань за територіями у розрізі розпорядників коштів нижчого рівня та одержувачів на паперових та електронних носіях (табл. 34).
Завантажити реферат