Сторінка
1
Як уже зазначалося, митні органи здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю сплати митних платежів, а саме: мита, податку на додану вартість та акцизного збору щодо товарів, які переміщуються через митний кордон України. Оподаткуванню підлягають товари, які ввозяться як юридичними особами, так і громадянами. Порядок оподаткування, а отже і контролю за сплатою митних платежів цих суб'єктів має відмінності. Спочатку розглянемо, як здійснюється контроль митних органів за сплатою митних платежів юридичними особами.
Насамперед з'ясуємо особливості контролю митних органів за сплатою мита. На відміну від ПДВ та акцизного збору з імпортованих товарів, контроль за правильністю нарахування яких, крім митних органів, здійснюють ще й податкові органи, контроль за правильністю нарахування мита провадять лише митні органи.
В Україні застосовуються такі види мита:
- адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;
- специфічне, що нараховується в установленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;
- комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення. Отже, для стягнення мита застосовуються два види ставок:
процентні та фіксовані (в євро на одиницю оподаткування в кількісному виразі). Ставки мита визначаються Митним тарифом України і є диференційованими залежно від товарної позиції, якій відповідає імпортований товар. Крім того, залежно від країни походження товару може бути застосована преференційна, пільгова чи повна ставка мита.
Отже, для правильного нарахування мита митні органи мають визначити такі характеристики імпортованого товару: товарну позицію в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності; країну походження товару та митну вартість товарів, ставки за якими визначено у відсотках до митної вартості.
Одне з головних завдань митних органів — визначення товарної позиції, якій відповідає товар, що перетинає митний кордон. Митні органи, які визначають відповідність товару, що перетинає митний кордон, товарній позиції, керуються такими положеннями Митного тарифу України:
1) будь-яке посилання у найменуванні товарної позиції на будь-який товар стосується також некомплектних чи незавершених товарів, за умови, що вони мають основні характеристики комплектних чи завершених товарів;
2) будь-яке посилання у найменуванні товарної позиції на будь-який матеріал чи сировину стосується також сумішей або сполучень цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи сировини розглядається як посилання на товари, які повністю або частково складаються з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товарів, які складаються більше ніж з одного матеріалу чи речовини, проводиться відповідно до пункту 3;
3) коли згідно з пунктом 2 або з будь-яких інших причин товари на перший погляд можна віднести до двох або більше товарних позицій, класифікація цих товарів проводиться у такий спосіб:
а) перевага надається тій товарній позиції, яка конкретніше описує товар порівняно з найменуваннями товарних позицій, що дають більш загальний опис. Однак, коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, які входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару або лише до окремих частин товарів, що надходять у продаж у наборі, призначеному для роздрібної торгівлі, тоді ці товарні позиції розглядаються рівнозначними цьому товару, навіть якщо одна з них має повніший або точніший опис товару;
б) суміші, багатокомпонентні вироби, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, і товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може проводитися відповідно до підпункту 3 а), класифікуються відповідно до матеріалу чи складових, які визначають основний характер цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
в) товари, класифікацію яких не можна провести відповідно до підпунктів 3 а) або 3 б), класифікуються у товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед товарних позицій, які розглядаються;
4) товари, які не можуть бути класифіковані згідно з наведеними вище пунктами, класифікуються у товарній позиції, яка відповідає найбільш подібним товарам, що розглядаються.
Після того як товарна позиція імпортованого товару визначена, митним органам необхідно звернути увагу на правильність визначення країни походження товарів, оскільки від цього залежить, які саме ставки мита (преференційні, пільгові чи повні) застосовуються стосовно цієї товарної позиції.
До товарів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами з участю України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита.
До товарів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, котрий означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо мита, за винятком випадків, коли зазначені мито та пільги щодо них установлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита.
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Обгрунтування і доцільність запровадження казначейської системи виконання бюджетів в Україні
Проблеми управління витратами регіону на соціальні потреби
Організаційно-економічні аспекти бюджетування у вищих навчальних закладах
Напрямки зміцнення фінансової стійкості та платоспроможності підприємства
Фінансовий аналіз діяльності підприємства