Сторінка
6
Для податків із прогресивною шкалою ставок (податок на особисті доходи і на прибуток корпорацій) рівень еластичності зазвичай більший одиниці. А за дуже високої прогресії ставок коефіцієнт еластичності прибуткових податків відносно доходу (прибутку) може досягати 1,5 і навіть вище в умовах інфляції, оскільки остання номінальне підвищує дохід кожного платника, просуваючи його у вищий розряд шкали податкових ставок.
За пропозицією спеціалістів МВФ, один із практичних методів урахування впливу еластичності на співвідношення запрограмованих податкових показників і валового внутрішнього продукту може бути виражений формулою:
де R — податкові надходження;
GВР — валовий внутрішній продукт.
У сучасних рекомендаціях МВФ для країн із перехідною економікою фігурують більш складні економетричні моделі прогнозування податкових надходжень і відповідно визначення коефіцієнтів еластичності за базою оподаткування та еластичності самої бази за валовим продуктом, запропоновані чверть століття тому англійськими економістами Ш. Чандом і А. Тайтом для країн, що розвиваються.
За їхнім висновком, якщо за прогресивної шкали податкових ставок статистичні розрахунки показують низьку еластичність податку за базою, то або структура бази змінюється за рахунок збільшення кількості платників, які сплачують податок за нижчими ставками, або податкова служба діє неефективно. Крім того, Чанд і Тайт закликали підходити до результатів прогнозування «з позицій здорового глузду». Подібне попередження не може не означати, що в разі невідповідності формалізованих прогнозних розрахунків податкових надходжень реаліям (обставинам, інтересам), такі прогнози потребують корекції, якщо ними не можна знехтувати повністю.
Насамкінець важливо наголосити на тому, що в країнах з перехідною економікою, до яких належить і Україна, використання методів бюджетної практики, аналогічних чи близьких до розглянутих, має свої особливості. Вони зумовлені перехідним характером економіки і суспільного розвитку. По-перше, діє людський чинник, пов язаний зі зміною цінностей, стереотипів І установок поведінки. Реформи на деякий час дезорієнтують суспільство, створюють атмосферу невизначеності. По-друге, в перехідний період відбувається чи не повна заміна податків і платежів новою податковою системою, більш прийнятною для ринкової економіки. По-третє, структурні економічні реформи суттєво впливають на пріоритети і параметри державного бюджету.
Ось чому важливим і обов'язковим елементом перехідного періоду в Україні має бути всеохопна комплексна багаторічна (чотири-п'ять років) реформа фінансової системи з чіткою координацією всіх її складових, формування тактики і стратегії фінансової політики держави взагалі і бюджетної зокрема. Вона також обов'язково повинна включати докорінну перебудову бюджетної роботи, упровадження сучасних бюджетних технологій, форм і методів бюджетного менеджменту.
Список використаної літератури:
1. Сафонова Л. Д. Бюджетний менеджмент: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц.— К.: КНЕУ, 2001.— 186 с.
2. Свенссон Б. Зкономическая преступность: Пер. с швед. — М.: Прогресе, 1987. —С. 118.
3. Словник сучасної економіки Макміллана: Пер. з англ. — К.: АртЕк, 2000. — С. 389, 435.
4. Смит А. Исследование о природе й причинах богатства наро-дов: Пер. с англ. — М.: Соцзкгиз, 1962. — С. 28.
5. Суторміна В. М. Фінанси капіталістичних держав. — К.: Вища школа, 1970. —С. 225.
6. Суторміна В. М., Федосов В. М., Андрущенко В. Л. Держава — податки — бізнес / За ред. проф. В. М. Федосова.—К.: Либідь, 1992. — 328 с.
7. Тимченко О. М. Податковий менеджмент: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц.— К.: КНЕУ, 2001.— 116с.
8. Токвилль А. Демократия в Америке: Пер. с франц. — К., 1860. — С. 68, 70.
9. Тур Н. О финансовой прокуратуро в Австрии й Италии. — СПб., 1886. —С. 5.
10. Федосов В., Опарін В., Льовочкін С. Фінансова реструктуризація в Україні: проблеми і напрями / За наук. ред. В. Федосова. — К.: КНЕУ, 2002. — 387 с.
11. Финансово-кредитньїй словарь. — М.: Финансн й статистика, 1984.-—Т. 1. —С.282.
12. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. А. М. Поддєрьогіна. — К.: КНЕУ, 2002. — С. 450-553.