Сторінка
2
· протиріччя в законодавстві, які сприяють скоєнню злочинів і потребують врегулювання:
o Відсутність механізму реалізації пункту "В" ст. 12 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", де мова йде про право залучати до проведення перевірок, ревізій та експертиз кваліфікованих спеціалістів установ, організацій контрольних і фінансових органів, в той же час в Законі "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", ревізії можливо назначати лише за порушеними кримінальними справами, а порушити кримінальну справу по економічних злочинах без висновків документальної ревізії неможливо.
o В Законі "Про банки і банківську діяльність" на управління внутрішніх ревізій Національного банку України покладена функція проведення тільки внутрішніх перевірок структурних підрозділів НБУ. Таким чином, перевірки комерційних банків, які складають 99,9 відсотка банківської системи України, взагалі не передбачені.
o Пункт "Г" ст. 12 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", надає право спецпідрозділам одержувати інформацію з автоматизованих, інформаційних і довідкових систем та банків даних, створюваних різними міністерствами, відомствами України тощо, але внаслідок відсутності механізму реалізації зазначеного пункту міністерствами не виконуються вимоги зазначеного Закону та видаються накази, які під приводом комерційної таємниці заперечують спецпідрозділам та уповноваженим особам вимагати інформацію з метою використання та недопущення негативних наслідків від злочинної діяльності ОЗГ. (Наприклад, Наказ ? 48 від 08.02 96 р. Таможеної митної служби "Про електронну інформацію в митній системі України").
o Виникає потреба правового тлумачення банківської та комерційної таємниці з урахуванням інтересів держави, визначення права доступу до цієї таємниці спецпідрозділів або уповноважених осіб, які згідно з діючим законодавством несуть відповідальність за її розголошення.
o Внаслідок викладених причин та довільного тлумачення Законів України "Про банки та банківську діяльність", "Про підприємництво" та ряду інших, не виконуються вимоги п. "Д" ст. 12 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю". Законодавством не врегульовано механізм виконання п. З ст. 12 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", де вказано на право спецпідрозділами по боротьбі з організованою злочинністю подавати до суду заяви про скасування реєстрації і припинення діяльності суб'єктів підприємництва, а також за наявності підстав, передбачених Законом, подавати до суду позови про визнання недійсними угод. В той же час в Законі "Про арбітражний суд" передбачено, що за такими позовними заявами може звертатись лише Державна податкова адміністрація. Прокуратура, органи внутрішніх справ і спецпідрозділи БОЗ не вказані, а тому не можуть реалізувати прав, визначених цим Законом.
o Не працює п.4 "Г" ст. 18 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", де зобов'язано Національний банк України "попередньо інформувати спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю про великомасштабні операції фізичних осіб (у розмірі понад сто мінімальних заробітних плат) чи юридичних осіб (у розмірі понад п'ять тисяч мінімальних заробітних плат), здійснені одноразово або протягом ЗО діб", що не дає змоги у повній мірі відслідковувати незаконні операції з грошовими коштами кримінальних комерційних структур.
В банківському законодавстві відсутній порядок інформування Державної податкової адміністрації щодо відкриття і закриття розрахункових рахунків комерційних підприємств.
Враховуючи викладене вважаємо за доцільне:
1. На урядовому рівні розглянути питання про створення Міжбанківської служби інкасації з залученням на комерційній основі банківських та інших фінансових установ, що дасть можливість забезпечити регулювання грошових потоків. Використовуючи оперативні можливості ГУБЕЗ та ГУБОЗ МВС України встановити надійний контроль з боку держави за обігом коштів, їх інкасацією, поповненням до бюджету України.
2. Створити у банківських установах спеціальний відділ для збору інформації за ознаками фінансових правопорушень, систематизації і аналізу електронних платежів для запобігання випадкам шахрайства з фінансовими ресурсами, відтоку грошових коштів за кордон.
3. З метою вирішення питання щодо повернення валютних коштів в Україну, які незаконно знаходяться за її межами, посилення впливу банківської системи на ці процеси, законодавчо закріпити механізм ідентифікації клієнта банку (фізичної та юридичної особи), що подає документи на проведення банківських операцій, а також передбачити відповідальність банків за пролонгацію кредитів, за якими були порушені терміни їх повернення або сплати відсотків.
4. Усунути протиріччя у чинному законодавстві, особливо в Законі України "Про банки і банківську діяльність" і Законі України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", що надасть можливість попереджувати значну частину зловживань, розкрадань і шахрайських дій з фінансовими ресурсами
1 2