Сторінка
4

Фінансовий ринок і його роль у ринковій економіці

До недепозитних iнститутiв належать iнвестицiйнi компанії, пен­сiйнi фонди та страхові компанії.

Пенсiйнi фонди забезпечують працiвникiв доходом пiсля виходу на пенсiю у формi перiодичних виплат. 3асновниками пенсiйного фонду вистyпають корпорaцiї, приватнi фiрми, установи, спiлки, фiзич­нi особи. Кошти залучаються до фонду через надходження перiодич­них внecкiв як роботодавцiв, так i прaцiвникiв. До 90% активiв пенсiй­них фондiв становлять акцiї та цiннi папери з фiксованим доходом, що обумовлюється специфiкою дiяльностi фондiв, а саме необхiднiс­тю здiйснювати перiодичнi виплати пeнcioнepaм протягом тривалого перiоду. Найбiльша частка в активах пенсiйних фондiв належить корпоративним цiнним паперам - акцiям та облiгацiям. Части­на пенсiйних фондiв, як й iнвестицiйнi компанiї, наймають фiнан­сових посередникiв для забезпечення професiйного управлiння ак­тивами.

Cтpaxoвi компанії є фiнансовими посередниками, що здiйснюють виплати своїм клiентам при нacтaннi певних подiй, обумовлених у страховому полiсi. Власники полiсiв сплачують страховiй компанiї премiї в обмiн на зобов'язання сплатити обумовленi суми в майбут­ньому при нacтaннi певних подiй. Страхова премiя є платою за стра­хування, яку власник полiса вносить страховiй компанії згiдно з договором страхування. Укладаючи договори страхування, стpaxовi компанiї беруть на себе ризики власникiв полiсiв, а отримуючи стра­xовi внески, отримують плату за прийнятi на себе ризики. Стpaxoвi внески використовують для придбання облiгацiй, акцiй, заставних та iнших цiнних пaпepiв.

Iнвестицiйнi компанії є iнститутами спiльного iнвестування, якi залучають кошти інвесторів i вкладають їх у диверсифiкований порт­фель цiнних паперiв. Фiнансовi ресурси iнвестицiйнi компанiї фор­мують за рахунок розмiщення на ринку власних акцiй та iнвести­цiйних сертифiкатiв, активи - за рахунок придбання пайових та бор­гових цiнних паперiв iнших емітентів. Iнвестицiйнi компанiї вкла­дають кошти в цiннi папери великої кiлькостi емітентів для того, щоб у рамках обраної стратегiї максимально диверсифiкувати портфель i зменшити ризики iнвестування.

Виконуючи на ринку різні функцiї та формуючи ресурси за раху­нок рiзних джерел, недепозитнi iнститути мають спiльну рису. Bci вони вкладають кошти інвесторів у портфель цiнних паперiв i ви­ступають на ринку iнституцiйними iнвесторами.

Kpiм фiнансових iнститутiв, якi забезпечують ефективне розмiщен­ня капiталiв серед галузей економiки, значну роль на фiнансовому рин­ку вiдiграють iнститути iнфраструктури - бiржi та позабiржовi систе­ми, клiринговi центри, iнформацiйнi, рейтинговi агентства тощо. Сааме вони забезпечують стабiльне функцiонування ринку, купiвлю-продаж фiнансових активiв на постiйнiй та впорядкованiй основні, контроль за якiстю фiнансових активiв, що перебувають у обiгу на ринку.

Держава виступає на фiнансовому ринку позичальником, регуляр­но розмiщуючи на зовнiшньому та внутрiшньому ринках свої борго­вi зобов'язання, а також виконує специфiчну i дуже важливу функ­цiю - регулювання фiнансового ринку. Iнодi держава виступає, як iнвecтop, здiйснюючи фiнансову пiдтримку тих чи iнших суб'єктiв гос­подарювання .

Державне регулювання фiнансового ринку полягає в здiйсненнi державою комплексних заходiв щодо упорядкування, контролю, на­гляду за ринком та запобiганнi зловживанням i порушенням у цiй сферi. Державне регулювання здiйснюетъся з метою:

- створення умов для ефективної мобiлiзацii та розмiщення на ринку вiлъних фiнансових pecypciв;

- захисту прав інвесторів та iнших учасникiв фiнансового ринку;

- контролю за прозорiстю та вiдкритiстю ринку;

- дотримання учасниками ринку вимог aктів законодавства;

- запобiгання монополiзацii та сприяння розвитку добросовiсної конкуренції на фiнансовому ринку.

Хоча в процесi регулювання фiнансового ринку державою реалi­зуютъся рiзнi пiдходи до регулювання дiяльностi професiйних та iнших учасникiв ринку - інвесторів i емітентів, державне регулю­вання має забезпечувати однаковi права й однаковий доступ до рин­ку вcix його суб'ектiв, максималъну прозорiсть ринку, конкурентне середовище, не допускати монополiзацii ринку. За допомогою законiв та нормативних aктів держава впливає на поведiнку учасникiв ринку i певною мiрою спрямовує розвиток рин­ку в заданому напрямi.

Усі учасники ринку беруть участь у cтвopeннi iнформацiйного забезпечення ринку. Суттєва роль у цьому процесi належить держав­ним органам влади, якi формують вiдповiдну законодавчу базу та створюють належнi умови для її дiйового використання.

З поняттям iнформацiйного забезпечення ринку тісно пов'язане поняття "прозорості" ринку - чим повнiшою i достовiрнiшою iнфор­мацiєю володiють учасники ринку, тим "прозорiшим" є цей ринок. Сьогоднi одним iз "найпрозорiших" ринкiв вважають фiнансовий ринок США, на якому учасникам ринку доступна така iнформацiя про фiнансовi активи та їх емітентів, яку в iнших країнах не зобов'я­зують оприлюднювати.

4. Класифікація фінансових ринків.

Наявнiсть багатьох типiв фiнансових ринкiв пов'язана з існуванням рiзних пiдходiв до їх класифiкацiї. Розгляну основні пiдхо­ди, вiдповiдно, основні класифiкацiї фiнансових ринкiв.

1. За умовами передачi фiнансових pecypciв в користування фi­нансовий ринок подiляють на ринок позичкового i ринок акцiонер­ного капiталу. На ринку позичкового капiталу ресурси передаються на умовах позики на визначений термін та пiд процент за допо­могою боргових цiнних nanepiв або кредитних інструментів. На ринку акцiонерного капiталу кошти вкладаються на невизначений термін. При цьому інвестор отримує право на частину прибутку у виглядi дивiденду, право спiввласностi на активи пiдприємства i повнiстю подiляє пiдприємницькi ризики з iншими акцiонерами пiдприємства.

2. За терміном обiгу фiнансових активiв, що можуть бути в обiгу на ринку, фiнансовий ринок подiляють на грошовий ринок та ринок капiталiв.

На грошовому ринку здiйснюється короткострокове iнвестування коштiв. На цьому ринку перебувають в обiгу фiнансовi активи, термін обiгу яких не перевищує одного року: короткострокові казначейськi зобов'язання, ощаднi та депозитнi сертифiкати, векселi, різні види короткострокових облiгацiй тощо. На ринку грошей корпорацiї за­лучають кошти для пiдтримки оборотного капiталу в разi виникнен­ня тимчасових короткострокових потреб у грошових коштах. Фiнан­cовi iнститути, зокрема комерцiйнi банки, залучають кошти на тако­му ринку для надання позичок iншим суб'єктам ринку та для пiд­тримки лiквiдностi на належному piвнi. Короткострокові цiннi па­пери на ринку грошей бiльш лiквiднi та характеризуються меншим коливанням цiн, нiж на ринку капiталiв, тому здiйснення iнвестицiй на грошовому ринку менш ризикове, нiж на ринку капiталiв.

Ринок капiталiв призначений для довгострокового iнвестування коштiв в основний капiтал. На ринку капiталiв надаються середньо- ­та довгостроковi кредити, перебувають в обiгу середні та довгостро­ковi борговi цiннi папери, а також iнструменти власностi - акції, для яких тepмін обiгу не встановлюється. Емiтуючи акції та облiгації, залучаючи банкiвськi кредити, корпорації формують на ринку капi­талiв фiнансовi ресурси, необхiднi для модернiзації i розширення виробництва, впровадження нових технологiй, освоєння виробниц­тва нових видiв продукції. Фiзичнi особи та будiвельнi органiзацiї залучають кошти для придбання та будiвництва нepyxoмoсті. Фiнан­cовi iнститути формують власнi фiнансовi ресурси, якi перебувають у їх використаннi протягом усього перiоду функцiонування i забез­печують економiчне зростання та економiчну стабiльнiсть фiнансо­вому iнституту.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7 


Інші реферати на тему «Фінанси»: