Сторінка
2

Інститути фінансового ринку

Величина ризику або степінь ризику вимірюється двома критеріями середнє очікуване значення та коливання (змінність) можливого результату. Основними способами зниження степеня фінансового ризику є диверсифікація, лімітування, здобуття додаткової інформації, створення резервів, страхування та ін.

Хеджування - мінімізація цінового ризику за позицією «спот» через відкриття протилежної строкової чи опціонної позиції за тим самим фінансовим інструментом з наступним її заліком.

Основні характеристики акцій

Ринок капіталів – це ринок, на якому купуються та продаються довгострокові боргові зобов’язання та акції, які не мають визначеного терміну погашення.

Під акцією слід розуміти цінний папір, який випускає акціонерне товариство при його створенні (заснуванні), при перетворенні підприємства чи організації в акціонернетовариство, при об'єднанні двох або кількох акціонерних товариств, а також для мобілізації грошових коштів при збільшенні існуючого статутного капіталу.

Тому акція є свідоцтвом про внесення певної долі в статутний капітал акціонерного товариства. В Законі України "Про цінні папери та фондову біржу" дається наступне визначення:

Акція - цінний папір без встановленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку в вигляді дивіденду, а також на участь в розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства".

Акція може випускатись як в документарній, так і в бездокументарній формах – у вигляді відповідних записів на рахунках. При документарній формі випуску акцій можлива їх зміна сертифікатом, який є свідоцтвом про володіння вказаною в ньому особою певною кількістю акцій. При повній оплаті акцій акціонер отримує один сертифікат на всю кількість придбаних ним акцій.

В залежності від порядку володіння акції можуть бути іменними і напред'явника.В зв'язку з тим, що акціонерні товариства можуть бути закритими та відкритими, слід відрізняти акції, що випускаються ними, їх відмінність полягає в тому, що акції відкритих акціонерних товариствможуть продаватись їх власниками без згоди інших акціонерів цього товариства. При реалізації акції закритого акціонерного товариства необхідно враховувати, що його акціонери мають переважне право на їх придбання. Крім того, акції закритих акціонерних товариствможуть випускатись лише в формі закритої підписки, і не можуть бути запропонованими для придбання необмеженому колу осіб. Відкрите акціонерне товариство може проводити як відкриту, так і закриту підписку.

В залежності від величини прав акції прийнято ділити на звичайні тапривілейовані(приференційні). Згідно Закону України "Про господарські товариства", номінальна вартість акцій не повинна перевищувати 10% статутного фонду товариства. Власник звичайної акції має права, що надаються акціями, в повному обсязі. Привілейована акція не дає права голосу на загальних зборах акціонерів, а привілеї власника такої акції полягають в тому, що в статуті повинні бути визначені розмір дивіденду та сума, що виплачується при ліквідації товариства(ліквідаційна вартість), що визначається в фіксованій грошовій сумі чи в відсотках до номінальної вартості привілейованих акцій.

Акціонерам може видаватися сертифікат на сумарну номінальну вартість акцій.

Акція повинна містити такі реквізити: фірмове найменування акціонерного товариства та його місцезнаходження, найменування цінного паперу - "акція", її порядковий номер, дату випуску, вид акції та її номінальну вартість, ім'я власника (для іменної акції), розмір статутного фонду акціонерного товариства на день випуску акцій, а також кількість акцій, що випускаються, строк виплати дивідендів та підпис голови правління акціонерного товариства або іншої уповноваженої на це особи, печатку акціонерного товариства.

До акції може додаватися купонний лист на виплату дивідендів.

Купон на виплату дивідендів повинен містити такі основні дані: порядковий номер купона на виплату дивідендів, порядковий номер акції, по якій виплачуються дивіденди, найменування акціонерного товариства і рік виплати дивідендів. Права, що надаються власнику акцій.

Власник акції має право на частину прибутку акціонерного товариства (дивіденди), на участь в управлінні товариством (крім власника привілейованої акції), а також інші права, передбачені цим Законом, іншими законодавчими актами України, а також статутом акціонерного товариства.

Акція є неподільною. У разі коли одна і та ж акція належить кільком особам, усі вони визнаються одним власником акції і можуть здійснювати свої права через одного з них або через спільного представника.

Випуск акцій акціонерним товариством здійснюється у розмірі його статутного фонду або на всю вартість майна державного підприємства (у разі перетворення його в акціонерне товариство). Додатковий випуск акцій можливий у тому разі, коли попередні випуски акцій були зареєстровані і всі раніше випущені акції повністю оплачені за вартістю не нижче номінальної.

Забороняється випуск акцій для покриття збитків, пов'язаних з господарською діяльністю акціонерного товариства.

Облігація - це цінний папір, що свідчить про відношення позики між її власником (кредитором) і особою, що її випустила (позичальником).

Діюче законодавство України визначає облігацію як "емісійний цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого продукту, якщо інше не передбачено умовами випуску".

Облігації є основним інструментом мобілізації коштів урядами, державними органами та муніципалітетами. До організації та розміщення облігаційних займів звертаються і компанії, коли у них виникає потреба в додаткових фінансових коштах. Випуск облігацій приваблює компанію-емітента можливістю мобілізації додаткових ресурсів без загрози втручання їх власників-кредиторів в фінансово-господарську діяльність. Однак облігаційні займи слід розглядати як доповнення до позичкових коштів, отриманих у вигляді банківського кредиту. Навіть в країнах з розвинутим фондовим ринком через випуск облігацій компанії покривають лише частину потреби в позичкових коштах. Оскільки облігаційний займ виражає відносини зворотного руху позиченої вартості, то він за своєю суттю та призначенням подібний до банківської позики. В зв'язку з цим в багатьох країнах існують вимоги щодо платоспроможності та фінансової стійкості компаній, що планують здійснити емісію облігацій. В українському законодавстві такою вимогою є обмеження випуску облігацій величиною 25% від розміру статутного фонду і лише після повної оплати всіх випущених акцій.