Сторінка
4
Бюджетування "з нуля" — це метод бюджетування, за якого менеджери кожного разу повинні обґрунтовувати заплановані затрати так, ніби ця діяльність здійснюється вперше. Бюджетування "з нуля" потребує від кожного бюджетного центру детального аналізу діяльності для виявлення неефективних операцій і вибору найвигідніших напрямів використання ресурсів. На відміну від прирістного бюджетування цей метод дає можливість виявити проблеми і вирішувати їх
на стадії планування. Одночасно бюджетування "з нуля" — дорожчий порівняно з першим методом підхід, оскільки потребує значних затрат часу і коштів.
Розроблена система бюджетів повинна бути гнучкою, звідси й поняття "гнучке бюджетування", тобто пристосована до внесення коректив у разі зміни ринкової ситуації. Гнучкість бюджетування насамперед забезпечується створенням резервів (у фінансових бюджетах — це фінансовий резерв, наприклад, мінімальний незнижуваний резерв готівки, який враховується при складанні бюджету руху грошових коштів), а також відповідною організацією процесу бюджетування, яка дає змогу змінювати затверджені плани (наприклад, коли бюджети розроблені на рік з поділом на квартали і місяці, то із закінченням кожного місяця бюджети на наступний місяць переглядаються з урахуванням зміни зовнішніх умов).
Бюджетування — завдання не тільки фінансово-економічного підрозділу, а й служб виробництва (обсяги виробництва, затрати на виробництво), постачання (обсяги закупівель/запасів, потреба в коштах на закупівлі, графік платежів), збуту (обсяги продажу, надходження коштів від реалізації продукції), технічного розвитку (обсяги капіталовкладень, виробнича потужність, якість продукції, розмір інвестицій).
Отже, у процесі бюджетування беруть участь усі підрозділи підприємства. Для узгодження їх дій створюється бюджетний комітет, до функцій якого належать методична допомога бюджетним центрам, організація і координація дій виконавців, узгодження функціональних бюджетів і включення їх у зведений бюджет, затвердження бюджетів, контроль за виконанням, аналіз і організація коригування в разі необхідності.
Бюджетування — складний процес, який потребує обробки великого обсягу інформації, обчислення багатьох показників, програвання різних варіантів перед кінцевим затвердженням. Отже, організація бюджетування неможлива на основі паперової технології, а потребує застосування комп'ютерних технологій.
Умови господарювання, що постійно змінюються, податкова система, що залишається нестабільною, значний податковий тягар, розрив господарських зв'язків, взаємні неплатежі підприємств ускладнюють довгострокове планування фінансових показників. Проте відмова від довгострокового фінансового планування спричиняє невизначеність щодо можливостей фінансового забезпечення розвитку підприємства в перспективі.
Фінансове планування сприяє виявленню внутрішніх резервів підприємства, економії матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, ефективному функціонуванню фінансів підприємства.
Список використаної літератури:
1. Романів М. В. Роль Міністерства фінансів у забезпеченні контролю за рухом фінансових ресурсів держави // Фінанси України. —1998. —№9. — С. 46.
2. Рубцов Б. Б. Зарубежные фондовые рынки. — М.: ИНФРА-М, 1996.
3. Самуельсон П., Нордхауз Б. Економіка. —К.: Основи, 1992.
4. Селигман Э. Основы политической экономии. — СПб., 1908.
5. Слухай С. В. Становлення системи фінансового вирівнювання // Фінанси України. —1998. —№11.
6. Стігліц Дж. Економіка державного сектора: Пер. з англ. — К.: Основи, 1998.
7. Страховий ринок України / За ред. Н. Захоревича. — К.: Альманах, 2003. — 352 с.
8. ФедякинаЛ. Н. Мировая внешняя задолженность. — М.: ЮНИТИ, 1998.
9. Финансы І Под ред. В. М. Родионовой. —М.: Финансы и статистика, 1995.
10. Финансы: Учебник для вузов / Под ред. Л. А. Дробозиной. —М.: Финансы, 1999.
11. Финансы: Учеб. пособие / Под ред. А. М. Ковалевой. — М.: Финансы и статистика, 1999.
12. Фінансове право: Підруч. / За ред. Л. К. Воронової. — X.: Консул, 1998.
13. Фінансовий менеджмент: Навч. посіб. /1. А. Чепурнов, Л. Т. Мостенська, М. А. Міненко, Я. П. Квач. —К., 1997.