Сторінка
3

Фінансові посередники і їх функції

Страхові компанії — це установи, які забезпечують інвесторам страховий захист від різних ризиків та відіграють надзвичайно велику роль на фінансовому ринку. Угоди страхування, що укладаються з інвесторами, є основою для фінансового забезпечення інвестиційних проектів. Страхові компанії мають достатні довгострокові страхові резерви і є основними постачальниками довгострокового капіталу на національних ринках фінансових послуг провідних західних країн.

Ломбарди — це кредитні установи, які надають грошові позики під заставу рухомого майна. В Україні вони виникли на початку 20-х років XX ст. як державні госпрозрахункові підприємства, що перебували у віданні місцевих рад у системі установ побутового обслуговування. Ломбарди були створені з метою надання населенню можливості зберігати предмети особистого користування і домашнього вжитку, а також брати позику під заставу цих речей.

Позиково-ощадні асоціації— це кредитні товариства, створені для фінансування житлового будівництва. На Заході вони виникли майже 150 років тому, але справжнього розвитку дістали після Другої світової війни. Основою їх діяльності є надання іпотечних кредитів під житлове будівництво в містах і сільській місцевості (90 % активів), а також вклади в державні цінні папери. Загалом позиково-ощадні асоціації домінують на ринку іпотечного кредиту для житлового будівництва. Як правило, його послугами у західних країнах користуються переважно середні верстви населення.

Благодійні фонди — це установи, розвиток яких пов'язаний з низкою обставин: благодійність стала частиною підприємництва; створення благодійних фондів пояснюється бажанням власників великих особистих капіталів у разі передання їх нащадкам і дарування уникнути великих податків. Остання обставина — найважливіша і визначальна, оскільки дає змогу великим власникам приховувати свої капітали від обкладання прибутковим податком і податком на спадщину.

Список використаної та рекомендованої літератури

1. ОпарінВ. М. Фінанси (загальна теорія): Навч. посіб. —К.: Вид-во КНЕУ, 1999.

2. Осокина В. В., Калина А. В. Экономическая теория и практика хозяйствования: Учеб. пособие. —К: МАУП, 1997.

3. Павловсъкий М. А. Макроекономіка перехідного періоду. — К., 1999.

4. Павлюк К. В. Організація виконання державного бюджету // Фінанси України. — 1998. —№ 3.

5. Парижак Н. В. Формування ефективної бюджетної системи України // Фінанси України. — 1998. —№ 1. — С 29-35.

6. Пушкарева В. М. История финансовой мысли и политика налогов: Учеб. пособие. — М: ИНФРА-М, 1996.

7. РадіоноваІ. Ф., Бурлай Т. В. Модель дефіциту бюджету України //Фінанси України. — 1998. — № 9. — С. 18-23.

8. Розенберг Д. М. Инвестиции: Терминологич. словарь. — М.: ИНФРА-М, 1997.

9. Романів М. В. Роль Міністерства фінансів у забезпеченні контролю за рухом фінансових ресурсів держави // Фінанси України. —1998. —№9. — С. 46.

10. Рубцов Б. Б. Зарубежные фондовые рынки. — М.: ИНФРА-М, 1996.

11. Самуельсон П., Нордхауз Б. Економіка. —К.: Основи, 1992.

12. Селигман Э. Основы политической экономии. — СПб., 1908.

13. Слухай С. В. Становлення системи фінансового вирівнювання // Фінанси України. —1998. —№11.

14. Стігліц Дж. Економіка державного сектора: Пер. з англ. — К.: Основи, 1998.

15. Страховий ринок України / За ред. Н. Захоревича. — К.: Альманах, 2003. — 352 с.