Сторінка
3
Капітал підприємства будь-якої організаційно-правової форми -це загальна вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, авансованих у формування активів підприємства. Тому ефективність використання капіталу характеризується показником рентабельності активів підприємства (необоротних та оборотних), який визначають за формулою
де ЧП — чистий прибуток; А — сума активів підприємства.
Рентабельність активів можна визначати також диференційовано за їх складовими.
Рентабельність необоротних активів:
де НА - сума необоротних активів.
Рентабельність оборотних активів:
де ОА - сума оборотних активів.
Капітал поділяється на власний і позиковий. Власний капітал належить власникам підприємства, з їх погляду найважливішим є показник рентабельності власного капіталу:
де ВК - сума власного капіталу.
Рентабельність витрат характеризує прибутковість виробництва і реалізації продукції, тому цей показник називають рентабельністю продукції і визначають за формулою
де ПР - прибуток від реалізації продукції; СРП - собівартість реалізованої продукції.
Рентабельність продажу (реалізації) характеризує співвідношення прибутку від реалізації продукції з виручкою, розрахованою за ціна-ми без податку на додану вартість і без акцизного збору (за підакциз-ною продукцією), тобто з чистою виручкою:
де ЧВ- чиста виручка.
Цей показник можна розрахувати в цілому по підприємству, і за видами продукції. Це дає змогу контролювати співвідношення між прибутком і ціною за кожним видом продукції та формувати асорти-ментну структуру, яка забезпечує збільшення показника рентабель-ності продажу (реалізації) підприємства.
За допомогою показників рентабельності оцінюють можливості підприємств задовольняти потреби розширення виробництва, здійс-нювати капіталовкладення за рахунок внутрішніх джерел фінансу-вання.
Статистичні дані свідчать про низьку прибутковість українських підприємств, що значно ускладнює виконання ними функції відтворення і розвитку виробництва (табл. 3.1).
Згідно з даними табл. 3.1 у 1998 р. загальний прибуток по Україні становив 3418,8 млн грн, або 24,7 % порівняно з попереднім роком. Прибуток у розмірі 20700 млн грн одержали 46 % підприємств, проте на загальні підсумки роботи підприємств і організацій значно вплинули збитки в розмірі 17300 млн грн, яких зазнали 54% підприємств. Причому зниження прибутків спостерігалось майже в усіх секторах економіки.
У 2000 р. ситуація поліпшилась — сумарний прибуток суб'єктів господарювання становив 26,4 млрд грн, збитків — 14,6 млрд грн, отже, позитивний фінансовий результат (загальний прибуток) становив 11,8 млрд грн. У 2000 р. збитково працювало 48 % підприємств. Найбільшу частку таких підприємств становили транспортні, будівельні організації і підприємства в галузі електроенергетики. Тенденція до зменшення кількості збиткових підприємств триває, але їх частка ще залишається великою (43 % в 2002 р. та 41 % -в 2003 p.).
Низькі показники прибутку та рентабельності підприємницьких структур пов'язані з погіршенням їх фінансового стану, що зумовлюється загальною економічною кризою і збільшенням витрат на виробництво.
На сучасному етапі трансформації економічної системи держави на прибуток впливають такі процеси, як приватизація, створення конкурентного середовища, структурна перебудова економіки. З огляду на це до необхідних складових збільшення доходів підприємств доцільно зарахувати такі:
• реформування податкового законодавства (держава може знизити податкове навантаження, що стимулюватиме вивільнення коштів підприємств для інвестицій, або застосувати гнучку систему податкових пільг і податкових "канікул" для інноваційних інвестицій);
• збільшення джерел інвестування — внутрішніх заощаджень і залучення зовнішніх ресурсів, що сприятиме фінансовому оздоровленню економіки загалом;
• орієнтація на залучення стратегічного інвестора і розвиток фондового ринку. Основна мета стратегічного інвестора полягає в концентрації власності й досягненні ефективності роботи підприємства у перспективі, а не в одержанні прибутку від тримання акцій у короткостроковому періоді. Значна розпорошеність акцій між дрібними акціонерами негативно позначається на ефективності управління підприємством. Цю проблему загострює неможливість продати акції приватизованих підприємств на фондовому ринку через їх неліквідність;
• розвиток системи правових гарантій захисту інвесторів від інвестиційних ризиків;
• забезпечення ефективного управління державними корпоративними правами;
• формування ефективної прозорої системи банкрутства підприємств як засобу фінансового контролю з боку держави та кредиторів;
• поліпшення технологічної структури виробництва з використанням світових науково-технологічних досягнень;
• сприяння повноцінному функціонуванню ринку матеріально-технічних ресурсів;
• державне регулювання цін на продукцію монопольних утворень і розвиток конкурентних відносин між суб'єктами господарювання.
Список використаної літератури:
1. Наринский А. С, Гаджиев Н. Г. Контроль в условиях рыночной экономики. — М.: Финансы и статистика, 1994.
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Методи розрахунку прибутку від реалізації
Суть бюджетної системи. Доходи та витрати бюджетів. Дефіцит бюджету та державний борг України
Бюджетний аудит
Цінова політика підприємства та її вплив на формування доходів
Охарактеризуйте заходи Міністерства фінансів України щодо забезпечення складання проекту Державного бюджету України на плановий рік