Сторінка
6

Міжнародні економічні організації як суб’єкти міжнародних фінансів. Структура та основні механізми валютного ринку

W

надлишковий

попит

m

(m - рівноважна маса валюти)

.

На валютних ринках постійно функціонують брокери і дилери, що займаються посередницькою діяльністю і отримують від цього відповідну комісійну винагороду. Різниця між ними у тому, що брокер ¾ це посередник, котрий заключає угоду від імені та дорученню і за рахунок клієнта, він отримує винагороду за угодою сторін, або за визначеною таксою. Дилер ¾ фізична або юридична особа, котра здійснює валютні операції від свого імені і за свій рахунок, його прибуток складається із різниці між цінами купівлі та продажу. Нині на валютних ринках функціонують об¢єднання брокерів і ділерів: брокерські фірми, ділерські контори, які поєднують посередницькі послуги з продажею інформації, консультаціями тощо.

Важливим атрибутом валютного ринку є зосередженя пропозиції і попиту на іноземну валюту переважно через комерційні банки, які мають найбільш розгалужену мережу кореспондентських відносин з банками інших країн. Модель валютного ринку можна виразити графічно, де пропозиція і попит на валюту розглядається як функція ціни на валюту. На графіку 1. у точці перетину кривих ліній попиту і пропозиції формується рівноважний валютний курс ¾ (w), коли пропозиція і попит на валюту співпадають.

Кон¢юктурні зміни, що відбуваються на валютному ринку можна показати на графіку 2.

Графік 2. Зміни пропозиції і попиту на валютному ринку.

N N¢ A

Верхня точка інтервенція

Німецькі марки

за 100 Fr. 30.495

Валютний

Девальвація коридор

29.816 W А¢ Паритет

Ревальвація

29.150 Нижня точка інтервенції

французькі франки

Як бачимо, що зростання пропозиції (A¢) при незмінному рівні попиту (N) коливаня валютного курсу може вийти за межі нижньої точки інтервенції. Для того, щоб втримати мінімальний курс, центральний банк змушений скуповувати надлишок валюта (A > N), внаслідок чого збільшується маса національних грошей (грошова емісія). Звідси витікає загроза інфляційного процесу, який можна запобігти з допомогою ревальвації.

Якщо зростає попит (N¢) при незмінній пропозиції (А), то при вільному формуванні валютного курсу може відбутися перевершення верхньої межі інтервенції. Для того, підтримати максимальний курс, центральний банк повинен продавати валюту (N > A). У випадку, коли валютні резерви центрального банку вичерпані і немає можливості отримати запозичення із-за кордону, уряд країни змушений девальвувати свою валюту, щоб не опинитися неплатоспроможним.

Наприклад, якщо на валютному ринку за 100 французьких франків треба платити 29,15 німецьких марок, то Німецький федеральний банк буде купляти франки (слабка валюта) за марки (сильна валюта). Внаслідок попит на франки зростає і ціна на франк підвищується до тих пір, поки він знову не опиниться у валютному коридорі. французький центральний банк продає із своїх валютних резервів німецькі марки в обмін на французькі франки.

Отже, запровадження валютного коридору (ширина якого визначається верхньою і нижньою точками інтервенції) забезпечує вільне формування курсу валюта у заздалегідь обраних параметрах (ринкова рівновага) і представляє експортерам та імпортерам тверду основу для розрахунків, завдяки чому суттєво стимулюється міжнародна торгівля.

Список використаної літератури

1. Боринець С.Я. Міжнародні фінанси: Підручник для ВНЗ. Рекомендовано Мін. освіти і науки України. 2-ге.вид. К.: Знання-Прес, 2003.

2. Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини, 4-те.вид., випр. К.: Т-во „Знання”, КОО, 2003.

3. Киреев А. Международная экономика. В 2х. ч. М., 1999

4. Ломакин В. Мировая экономика. М., 1998.

5. Міжнародна інвестиційна діяльність: Навч. посіб. для ВНЗ./ Мельник В.В. – Т.: Карт-Бланш, 2003.

6. Міжнародна інвестиційна діяльність: Навч. посіб. для ВНЗ./ Садонець Л.І. – К., 2003

7. Міжнародна інвестиційна діяльність: Підручник/ За ред. Д.Г. Лук’яненко. – К., 2003.