Сторінка
2

Статутний фонд – джерело фінансових ресурсів при створенні підприємства

Строк відкритої підписки на акції не може перевищувати 6 місяців.

Особи, які бажають придбати акції, повинні внести на рахунок засновників не менше 10% вартості акцій, на які вони підписалися, після чого засновники видають їм зобов¢язання про продаж відповідної кількості акцій.

Після закінчення вказаного у повідомленні строку підписка припиняється. Якщо до того часу не вдалося покрити підпискою 60% акцій, акціонерне товариство вважається не заснованим. Особам, які підписалися на акції, повертаються внесені ними суми або інше майно не пізніш як через 30 днів. За невиконання цього зобов¢язані засновники несуть солідарну відповідальність.

У разі, якщо підписка на акції перевищує розмір статутного фонду, засновники можуть відхиляти зайву підписку, якщо це передбачено умовами випуску. Відмова у підписці проводиться згідно з переліком передплатників з кінця переліку. У разі, якщо засновники не відхиляють зайву підписку, рішення про прийняття чи відмову зайвої підписки приймають установчі збори. При відмові засновниками або установчими зборами зайвої підписки внесені суми повертаються.

До дня скликання установчих зборів особи, що підписалися на акції, повинні внести з урахуванням попереднього внеску не менше 30% номінальної вартості акцій. На підтвердження внеску засновники видають тимчасові свідоцтва.

У випадках, коли всі акції акціонерного товариства розподіляються тільки між засновниками, вони повинні внести до дня скликання установчих зборів не менше 50% номінальної вартості акцій[4, ст. 14].

Повну вартість акцій держатель зобов¢язаний оплатити у строки, встановлені установчими зборами, але не пізніше року після реєстрації акціонерного товариства.

У разі несплати у встановлений строк акціонер, якщо інше не передбачено статутом товариства, сплачує за час прострочи 10% річних від суми простроченого платежу. При несплаті протягом 3 місяців після встановленого терміну платежу акціонерне товариство має право реалізувати ці акції в порядку, встановленому статутом підприємства [4, ст. 15].

Також товариство зобов¢язано видати акціонерам, які сплатили повну вартість, акції (сертифікати акцій) не пізніше ніж через 6 місяців після реєстрації випуску цих цінних паперів.

Закрите акціонерне товариство має право випускати лише іменні акції, які розподіляються, як вже зазначалося, тільки між засновниками.

Отже, для формування статутного фонду засновники повинні зробити повідомлення про намір створити підприємство (акціонерне товариство відповідного типу) , здійснити підписку на акції, провести установчі збори і державну реєстрацію товариства, після яких обов¢язково має бути оплачена повна вартість випущених цінних паперів. Також засновники несуть солідарну відповідальність за зобов¢язаннями, що виникли до державної реєстрації акціонерного товариства.

Статутний капітал державного підприємства, що перебуває у загальнодержавній або комунальній державній власності,¾ це сума коштів і вартість матеріальних ресурсів, безплатно виділених державою в постійне розпорядження трудового колективу підприємства на правах повного господарського відання. Чинним законодавством України встановлено, що, здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується і розпоряджається цими ресурсами, чинить щодо них будь-які дії, що не суперечать закону і меті його діяльності [14, ст. 131].

У разі створення нового підприємства статутний фонд розраховують виходячи з кошторису будівництва, вартості необхідного технологічного устаткування, а також розміру мінімальних нормативних запасів сировини, матеріалів, покупних напівфабрикатів, палива, тари, інших виробничих запасів, незавершеного будівництва, видатків майбутніх періодів, готової продукції, товарів.

Отже, усі види вкладів, що надходять з різних джерел і мають відповідний до чинного законодавства вигляд, як у приватному, так і державному підприємствах оцінюються в грошовій формі та становлять частку співвласників (засновників, учасників) у статутному фонді

Початковий розмір статутного фонду підприємства фіксується у статуті або в установчому договорі, які в обов¢язковому порядку подаються до органів влади при державній реєстрації підприємства. Контролюючі державні органи (фінансові, податкові), а також банки контролюють розмір статутного фонду кожного підприємства і те, щоб він був відповідно оплачений. Наприклад, при створенні товариств з обмеженою відповідальністю спочатку кожен з учасників зобов¢язаний внести до статутного фонду не менше 30% вказаного в установчих документах вкладу. Недостатньо лише задекларувати у статуті певний розмір статутного капіталу. Необхідно вжити заходів для того, щоб усі відповідні кошти (або майно, нематеріальні активи) реально надійшли в розпорядження підприємства від юридичних та фізичних осіб, що мають частки у статутному фонді та є його власниками[14, ст. 130].

В залежності від виду підприємства законодавством України передбачаються мінімальні розміри статутного капіталу, нижче від яких державна реєстрація суб¢єкта підприємницької діяльності забороняється. Ці мінімальні розміри через інфляційні явища в економіці можуть час від часу змінюватись в законодавчому порядку. Особливо це можна спостерігати при створенні господарських товариств. Наприклад, сьогодні статутний фонд в акціонерному товаристві, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення цього товариства. У товариствах з обмеженою та додатковою відповідальністю статутний фонд повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам.

Роль статутного капіталу у формуванні активів і пасивів підприємства.

Статутний фонд будь-якого підприємства є важливим джерелом формування його активів. Він поділяється на два фонди коштів, без яких підприємство не може нормально функціонувати.

По-перше, це фонд власних основних засобів і нематеріальних активів, по-друге ¾ фонд власних оборотних засобів і засобів обігу. Матеріально-технічною основою виробництва на будь-якому підприємстві є основні виробничі фонди. В умовах ринкової економіки їх першочергове формування, функціонування та розширене відтворення здійснюються за безпосередньої участі фінансів. З їх допомогою створюються та використовуються грошові фонди цільового призначення, які опосередковують придбання, експлуатацію та відновлення засобів праці [14, ст. 129].

Початково основні фонди новостворюваних підприємств формуються за рахунок основних засобів, які є частиною статутного фонду. Основні засоби ¾ це кошти, інвестовані в основні фонди виробничого та невиробничого призначення. У момент придбання основних фондів і прийняття їх на баланс підприємства розмір основних засобів збігається з вартістю основних фондів. У подальші періоди внаслідок участі основних фондів у виробничому процесі їх вартість роздвоюється: одна її частина, яка дорівнює зносу, переноситься на готову продукцію, друга ¾ виражає залишкову вартість діючих основних фондів.