Сторінка
3

Інформаційне забезпечення бюджетної діяльності

по-четверте, видачі інформації учасникам розрахунків у відповідній формі;

по-п'яте, видачі інформації по розрахунках у відпрацьованому вигляді за попередні дні.

Проведення операцій через систему розрахункових палат запропоноване з увагою на те, що з допомогою палати повинні здійснюватися і взаєморозрахунки між Мінфіном та фінансовими управліннями, а через них — з фінорганами і бюджетними установами або підприємствами.

Можна йти шляхом створення інших автоматизованих систем проведення розрахунків. Наприклад, Національний банк України у даний час працює над проблемою запровадження електронних грошей. Для цього необхідно вивчити й узагальнити досвід роботи даних систем у таких країнах, як Англія, США, Німеччина, Японія, тобто обмінятися науковою інформацією. При цьому запровадження електронних грошей повинно спиратися не тільки на світовий досвід, а й на наукові розробки фахівців України.

Зараз відбувається революція у сфері грошового обігу, яка спирається на масове запровадження електронних карток із вмонтованою мікросхемою (смарткарток).

Наукові дослідження показують, що такі картки мають переваги, причому вирішальні, пов'язані передусім із високим ступенем безпеки та надійності під час експлуатації, практично повністю захищені від шахрайства.

В Україні і насамперед у системі Національного банку вже нагромаджений конкретний досвід та виявлено проблеми, що вимагають невідкладного вирішення й узгодженості дій. Можна з певністю констатувати, що Україна має достатній науково-технічний потенціал для організації розробки та серійного виробництва більшості елементів електронних безготівкових розрахунків на загальнонаціональному рівні.

Дослідження показують, що для забезпечення ефективної роботи щодо створення національної електронної системи безготівкових розрахунків необхідно визначити орган, який зміг би координувати зусилля по запровадженню системи. Таким органом, на наш погляд, може бути Національний банк України, який вже впровадив це в системі як Національного банку, так і комерційних банків України. Тим більше, що в умовах жорсткого дефіциту бюджету створення нового органу призведе до вишукування значних коштів, так необхідних для стабілізації економіки.

Економія коштів потребує також скорочення витрат, необхідних для створення та запровадження системи, визначення збалансованості вимог до всіх елементів системи, включаючи єдину національну розрахункову картку, периферійне обладнання, програмне забезпечення, системи безпеки та інфраструктуру обслуговування. Такий комплексний підхід до застосування електронних грошей як платіжного засобу включить оплату і за товари, і за послуги.

Відомо, що суспільний та економічний розвиток однаково залежить як від рівня матеріальних благ, так і від ступеня доступу до суспільної інформації.

Збір, узагальнення, оцінка і розподіл наукової інформації об'єктивно необхідні й викликані як суб'єктивними, так і об'єктивними факторами:

по-перше, постійним зростанням обсягів наукової інформації як у періодичних виданнях, так і в наукових;

по-друге, розпорошенням наукової інформації у журналах, бюлетенях, вісниках тощо;

по-третє, швидким старінням наукової інформації;

по-четверте, частим дублюванням наукової інформації;

по-п'яте, неповною публікацією наукової інформації;

по-шосте, необхідністю знання мови, якою друкується наукова інформація.

Перші чотири фактори не можуть викликати сумнівів. Відносно п'ятого, який підтверджує неповноту друкованої наукової інформації, то це доведено як вітчизняними, так і іноземними джерелами, згідно з якими у наукових роботах висвітлюється тільки 18 % позитивних результатів НТР. Матеріалів, які подаються у публікаціях, як правило, недостатньо для безпосереднього прямого використання.

Недостатнє знання мови також є великою перешкодою для ознайомлення з науковою інформацією, вивчення й узагальнення її.

Виходячи з цього, виділимо принципи, яким повинна відповідати наукова інформація при закладенні в ЕОМ:

по-перше, наукова новизна й актуальність;

по-друге, повнота інформації;

по-третє, відкритість;

по-четверте, структурованість, подача знань про проблему та її вирішення у компактному, чітко окресленому об'єкті.

Входячи в нову економічну систему, Україна не може існувати в замкнутій системі наукової інформації.

Необхідна чітка організація системи передачі наукової інформації і зворотний зв'язок для прийому її з інших країн, тобто система обміну інформацією, яка може і повинна проводитися із використанням системи ЕОМ по захищених каналах електронного зв'язку. Це сприяє тому, що інформаційний обмін стає одним з найважливіших елементів суспільної організації, який значною мірою визначає напрям і розвиток економіки України.

Інформація є таким само продуктом, як і електроенергія, паливо, метал тощо. Але, на відміну від них, вона організаційно впливає на ті процеси, які відбуваються при використанні цих продуктів, сприяє запровадженню ресурсозберігаючих технологій.

Проте коштів, передбачених Державним бюджетом, недостатньо для створення інформаційного забезпечення України, а тим більше для участі в інформаційному обміні з країнами ближнього і дальнього зарубіжжя.

Причина в тому, що науково-технічна інформація, яка надходила раніше через Москву, практично не надходить, а нові інформаційні канали ще не створені, тобто необхідно починати спочатку. Але тут постає питання про те, як входити у світовий інформаційний простір:

відновлювати зв'язки через Москву, чи створювати сучасну інформаційну систему?

У будь-якому разі потрібні великі кошти для створення матеріальної бази, технічних і технологічних засобів забезпечення. Це — комп'ютери й засоби зберігання, обробки й обміну інформації.

Швидке впровадження у світову практику найновіших досягнень інформаційних технологій дало змогу світовому співтовариству створити принципово нове інформаційне середовище, яке сприяє виникненню міжнародного інформаційного простору, робота якого здійснюється двома методами поширення інформації:

1) доступу до віддалених джерел інформації через комп'ютерну мережу;

2) передачі споживачеві повністю готових до експлуатації джерел інформації.

В Україні є потенційні можливості включитися у міжнародний інформаційний простір. Тим більше, що це уже відбулося. Наприклад, вже сьогодні розрахунки з постачальниками із США, Англії, Німеччини та інших країн виконуються комерційними банками України по інформаційних каналах. Налагоджений також чіткий зворотний зв'язок.