Сторінка
2

Інформаційне забезпечення бюджетної діяльності

Вивчення роботи електронної пошти НБУ дає змогу зробити висновок, що паралельно з обслуговуванням абонентів по прийому і передачі повідомлень проводиться і їх зберігання, а також передача в архів, з якого при необхідності їх можна буде дістати, тобто відбувається процес нагромадження даних.

Нагромадження цих повідомлень дає змогу застосовувати систему електронної пошти як у фінансових установах Державної податкової адміністрації, КРУ, так і в системі Мінфіну України.

Застосування електронної пошти удосконалює впровадження автоматизованої системи бухгалтерського обліку, що не викликає серйозних зауважень, адже практично всі фінансово-кредитні установи так чи інакше її запроваджують. В Національному банку України запроваджена не тільки автоматизована система бухгалтерського обліку, а й система електронних платежів як між НБУ і його регіональними управліннями, так і між НБУ і комерційними банками.

Суть цього питання полягає в поширенні системи електронних платежів у фінансових установах, а також серед підприємств усіх форм власності і фінансово-кредитних установ по системі електронної пошти — розрахунки з державою (податки), з банками за надані кредити, за одержувані паливно-енергетичні ресурси, сировину, матеріали і т. п.

Запровадження електронних платежів у розрахунках стримується відсутністю необхідних знань, спеціалістів, програмного забезпечення й необхідної обчислювальної техніки.

Практично всі вказані питання можна вирішити, тим більше, що зараз ведеться підготовка спеціалістів як у вузах, так і на різних курсах. З кожним роком збільшується кількість і якість обчислювальної техніки.

Необхідний орган, який би об'єднав зусилля підприємств і фінансових установ. Ним міг би стати Мінфін України або Державна податкова адміністрація.

Вони, їхні органи на місцях, з одного боку, та фінансові управління й райфінвідділи, — з другого, повинні бути зацікавлені в найшвидшому запровадженні електронних платежів, що дасть можливість:

по-перше, встановити жорсткий контроль за проходженням платіжних документів по надходженню доходів у бюджет;

по-друге, проконтролювати своєчасне і повне перерахування податків;

по-третє, підвищити виконавчу дисципліну.

Доцільно розглянути запровадження автоматизованої системи бухгалтерського обліку і електронних платежів, наприклад, через мережу розрахункових палат, тобто через Центральну розрахункову палату і розрахункові палати в областях, містах і районах.

Створення мережі розрахункових палат не викличе значних витрат, адже Мінфіну не обійтися без Державного Казначейства з його органами на місцях по обліку видатків державного бюджету та даних по доходах (відповідно до надходжень до Державної податкової адміністрації).

Запровадження електронних платежів повинно провадитись на основі уже діючих платіжних доручень, акредитивів, векселів, чеків і т. п. Проте на першому етапі, виходячи із стану платіжної системи в Україні, доцільно використовувати в розрахунках тільки платіжні доручення.

Система електронних платежів повинна запроваджуватись на базі існуючої системи бухгалтерського обліку й звітності як підприємств, так і фінансових органів, а забезпечення проведення розрахунків через систему електронних платежів здійснюються через спеціально відкриті в розрахункових платах технічні кореспондентські рахунки учасників відповідних розрахункових палат. При цьому, враховуючи різні ступені програмно-технічного забезпечення та існуючий недостатній рівень надійності каналів зв'язку, вкрай необхідно мати кілька технологічних моделей проведення розрахунків за допомогою розрахункових палат, де відкривається спеціальний кореспондентський рахунок підприємства або організації на основі спеціального договору між ними.

У розрахунках на рівні абонентів мережі розрахункової палати застосовуються різноманітні платіжні інструменти: доручення, платіжні вимоги, чеки, акредитиви, векселі і т. п., але під час запровадження електронних платежів і до вдосконалення зв'язку й розрахунків необхідно обмежитися платіжним дорученням, яке на рівні розрахункової палати перетворюється в електронний документ, що також може перебувати як на магнітному носії, так і бути паперовим документом.

Електронний документ — це повідомлення встановленого формату, яке несе інформацію про перерахування коштів і зберігається як на магнітному носії, так і передається по системі електронної пошти.

Необхідно мати на увазі, що в системі розрахунків по електронній пошті розрахункових палат системи Мінфіну не може бути схеми: підприємство — фінорган або підприємство — податкова адміністрація — фінорган. Викликане це тим, що всі розрахунки підприємств здійснюються лише через комерційні банки, тому схема перерахування, наприклад, податку на додану вартість підприємством у бюджет буде мати такий вигляд:

підприємство — комерційний банк — податкова адміністрація — фінансовий орган, або Державне Казначейство відповідно до ланок бюджету.

Повідомлення у формі електронного документа повинні відповідати таким вимогам:

по-перше, вони повинні бути підготовлені, передані і прийняті з використанням програмно-технічних засобів, затверджених і сертифікованих у встановленому порядку;

по-друге, їх необхідно захистити спеціальними засобами;

по-третє, вони повинні проходити через автоматизований комплекс робочих місць розрахункової палати (САРМРП).

АРМРП — це комплекс програмних і технічних засобів, призначених для передачі та прийому повідомлень у формі електронних платіжних документів між, наприклад, підприємством і банком та розрахунковою палатою.

Механізм розрахунків між комерційним банком і розрахунковою палатою такий:

по-перше, комерційний банк відкриває учасникові розрахунків технічні кореспондентські рахунки;

по-друге, комерційний банк надсилає платіжні документи в розрахункову палату у вигляді файлів з електронними платіжними документами, які передаються по каналах електронного зв'язку з допомогою електронної пошти;

по-третє, розрахунки провадяться автоматизовано, з відповідним відображенням у технічних кореспондентських рахунках;

по-четверте, розрахункова палата повинна надіслати електронною поштою платникові підтвердження з квитанцією про перерахування коштів.

Робота розрахункових палат повинна провадитися шляхом:

по-перше, прийому інформації від учасників розрахунків;

по-друге, контролю і обробки інформації;

по-третє, видачі підтверджень;