Сторінка
3

Біржові операції з цінними паперами. Місце фондової біржі на ринку цінних паперів

В обороті англійської фондової біржі знаходиться більше 7 тис. видів акцій та облігацій, але 95 % від загального обігу складають угоди з облігаціями Основним видом біржових угод є строкові угоди спекулятивного характеру. Особливістю Лондонської біржі є перевага торгівлі іноземними цінними паперами, на які припадає більше 50 % від загального обсягу торгівлі. Тобто Лондон виконує функції одного із світових фінансових ринків.

На відміну від Японії та Англії, Німеччині властива поліцентрична біржова система, коли крім головної фондової біржі функціонує ще декілька великих бірж. У Німеччині діє вісім фондових бірж, найбільшою з яких вважається Франкфуртська. Фондові біржі виступають у формі державних установ, членами яких можуть бути як юридичні особи (головним чином, банки), так і фізичні, до яких належать так звані офіційні (курсові) і вільні маклери. Брокерські фірми в Німеччині не є членами бірж.

Особливістю німецького фондового ринку є його чіткий поділ на:

– офіційний ринок (фондова біржа), де через офіційних маклерів здійснюється торгівля цінними паперами, що належать офіційному ринку. Цінні папери можуть бути прийняті до котирування і обігу на офіційному ринку тільки при умові, що їхній емітент виконує ряд формальних вимог, зокрема:

а) в обіг мають бути випущені акції загальною ринковою вартістю не менше 2,5 млн. німецьких марок або інші види цінних паперів у сумі більше ніж 0,5 млн. німецьких марок;

б) серед широкого кола інвесторів повинно бути розміщено не менше 25 % від загального випуску цінних паперів;

в) емітент повинен існувати як юридична особа більше трьох років тощо;

– регульований ринок. Вимоги до емітента при випуску цінних паперів на регульований ринок є менш жорсткими, але ґрунтуються на тих же принципах, що і при допуску цінних паперів до котирування на офіційному ринку;

– вільний (позабіржовий) ринок, який контролюється в основному комерційними банками (Комісія з питань торгівлі позабіржовими цінними паперами).

Змішана модель біржової системи характерна для США. Тобто функціонує одна велика і загальновизнана Нью-Йоркська фондова біржа, а паралельно з нею – регіональні біржі, які є самостійними і діють у межах загальнодержавної біржової системи.

Характерною рисою фондового ринку США є диференційоване коло членів біржі порівняно з іншими країнами. Особливістю біржового ринку США є наявність жорстких правил лістингу цінних паперів при допуску їх до котирування на біржі.

АТ повинні виконувати такі вимоги:

– ринкова вартість акцій, що обертаються на ринку, повинна бути не менше ніж 18 млн. дол.;

– число акцій, розміщених на ринку, повинно складати не менше 1,1 млн. штук;

– прибуток до сплати податку має становити не менше 2,5 млн. дол. в останній фінансовий рік та не менше 2 млн. дол. у два попередні роки і т. ін.

При допуску до котирування на біржі приймається до уваги також роль компанії в національній економіці, становище на ринку, перспектива прибутковості.

У Росії в ролі професійних учасників фондового ринку виступають комерційні банки, що мають усі права на операції з цінними паперами, 60 фондових бірж (відповідно до чинного законодавства фондові біржі створюються як закриті акціонерні товариства і повинні мати не менше трьох членів. Членами біржі можуть бути тільки її акціонери); 660 інституціональних фондів; більше 550 недержавних пенсійних фондів; більше 3000 страхових компаній; саморегулюючі організації; Союз фондових бірж.

Проаналізувавши фондові ринки різних зарубіжних країн, виділимо їх основні риси:

1. Для всіх країн притаманна єдина структура інституціональних учасників РЦП: комерційні банки, страхові та інвестиційні компанії, пенсійні фонди, довірчі товариства і т. д., але з певними відмінностями. Так, наприклад, в Японії всі банки працюють на ринку цінних паперів і вони є головними інвесторами промисловості, в той час як у США на фондовому ринку працюють тільки інвестиційні банки, а комерційним банкам заборонено займатися операціями з цінними паперами.

2. Для всіх країн притаманний широкий розвиток фондових бірж і жорсткі правила лістингу при допуску акцій компаній до котирування на біржовому ринку.

3. Усім країнам властиве широке використання похідних цінних паперів: ф’ючерсів, опціонів тощо. Панівною формою торгівлі стають ф’ючерсні біржі.

4. В усьому світі запроваджена і продовжує розвиватись комп’ютеризація біржової та позабіржової діяльності. Відбувається процес інтеграції фондових ринків в єдиний електронно-комп’ютерний ринок.

Основні риси фондового ринку України. Торгівля цінними паперами в Україні, як і в інших країнах світу, здійснюється на біржовому (Донецька фондова біржа, Київська міжнародна фондова біржа, Українська міжбанківська валютна біржа, Кримська фондова біржа, Українська фондова біржа) та позабіржовому (ПФТС, «телефонний ринок», міжбанківські операції з цінними паперами) фондових ринках, де відповідно до чинного законодавства обертаються пайові, боргові та похідні цінні папери.

Торгівля цінними паперами (зокрема акціями) незначних обсягів здійснюється на фондових біржах. Це пояснюється пропозиціями на фондових торгах акцій неліквідних підприємств, незадовільним станом самих цінних паперів, що виставляються на продаж, небажанням чи неспроможністю багатьох українських компаній дотримуватись правил відкритого звітування, необхідного для роботи на біржі тощо.

Широкого розвитку набув ринок державних боргових зобов’язань, що скорочує інвестиції у національне виробництво, і, відповідно, стримує розвиток вторинного ринку корпоративних цінних паперів. Вторинний ринок не функціонує через відсутність законодавчої бази щодо його розвитку.

У законодавчому порядку на українському фондовому ринку необхідно визначитись з моделлю корпоративної власності: англо-американська або континентальна західноєвропейська. На сьогоднішній день в Україні функціонує західноєвропейська модель, при якій перехід компаній із рук в руки здійснюється за бажанням власників, а біржовий оборот невеликий. Але ця модель склалася стихійно, і бажано було б закріпити її (або скасувати) в певних нормативних актах: