Сторінка
2
Довіреною особою банків виступають, як правило, приватні особи, а також фірми, благодійні організації, різні фонди (у тому числі пенсійні).
Приватним особам банки надають кілька видів трастових послуг: право розпоряджатися спадщиною, управління персональними трастами, опікунство із забезпеченням збереження майна, агентські функції.
Фірмам комерційні банки надають такі види трастових послуг: розпорядження активами, агентські операції, ліквідація підприємств. Вони звертаються до трастових послуг банків для організації облігаційних позик. У цьому випадку банк бере на себе функції зберігання застави (за забезпеченими облігаціями), розміщення цінних паперів, сплати відсотків та погашення позики, розпорядження фондом погашення позики. Комерційні банки надають фірмам послуги з управління пенсійними фондами та фондами часткової участі в прибутках працівників фірми.
Дохід від трастових послуг банків формується за рахунок комісійних винагород, у які включаються: щорічні відрахування від доходів за трастовими операціями; щорічний внесок з первісної суми наданої трастової послуги; внесок із суми за трастовою операцією після закінчення строку дії траст-договору.
Зберігальні послуги банків пов’язані з тим, що банки мають спеціально обладнані, важкодоступні для викрадачів приміщення. Вони надаються у двох формах: надання клієнтам сейфів для зберігання цінностей, зберігання цінностей у стальній камері.
Комерційні банки проводять консультування клієнтів у галузі економічного (фінансового) аналізу та бухгалтерського обліку, вивчення платоспроможності господарських партнерів клієнта, організації емісії та повторного обігу цінних паперів, вибору напряму інвестування коштів тощо. Як правило, консультування є видом послуг, пов’язаним з іншими операціями: кредитними, лізинговими, обслуговуванням платіжного обороту тощо. Плата за консультаційні послуги враховується до плати за основний вид операцій, який супроводжується консультуванням.
Спеціальні терміни
Трансферт (трансфер) – (франц. transfert – передача) має такі значення: переказ грошей з однієї фінансової установи в іншу або з однiєї країни в іншу; перерахування; письмовий переказ, наказ банку своєму кореспонденту видати певну суму грошей вказаній у трансферті особі; перенесення суми з одного рахунку на інший; переказ грошей з однієї фінансової установи в іншу; переказ іноземної валюти або золота з однієї країни в іншу; передача прав володіння іменними акціями, що переходять за передатним надписом від одного акціонера до іншого, що реєструється у спеціальній книзі акціонерного товариства.
Трансфертні операції – це операції щодо переводу грошових коштів. Трансфертнi операції включають у себе i трансфертні платежі, тобто всі виплати, що здійснюються державою в особі уряду громадянам (пенсії, субсидії, допомога з безробіття, допомога на дітей i т. п.), які не є платою за які-небудь поточні трудові послуги, що купуються державою в особі уряду.
Трансакція – банківська операція, переказ грошових коштів ( у тому числі за кордон) для яких-небудь цілей.
Узанс – правило, що фактично встановилось у торгових відносинах, і використовується для визначення бажання сторін, що домовляються, але не знайшло прямого виразу в угоді.
Рикриція – письмове доручення на прийом або отримання грошей.
Римеса – (в міжнародних розрахунках) платіжний документ в інвалюті, що купується боржником за національну валюту у третьої особи і пересилається іноземному кредитору на погашення заборгованості перед ним.
Роялті – частина доходів від ренти та інших сум, отриманих за використання авторських прав, патентів та інших видів інтелектуальної власності, що не обкладається податком на території однієї з двох держав, що уклали угоду.
Рестрикція – обмеження державою і банками розмірів кредиту з метою уникнення відпливу золотого запасу за кордон, крах банку і т. п.; обмеження монополіями (картелями) виробництва, продажу та експорту товарів з метою штучного підвищення цін і отримання надприбутків.
Ретрата – зворотний переказний вексель (зустрічна тратта), що виписується на ім’я векселедавця (трасата) у випадку опротестування векселя особою, що його оплатила; рахунок банку, що виставляється клієнту на відшкодування витрат, пов’язаних з протестом прийнятого на інкасо векселя. Рентинг – короткострокова оренда машин і обладнання без права їх наступного придбання орендатором.
«Лидз енд легз» – розповсюджений вид операцій з іноземною валютою підприємців, пов’язаних із маніпулюванням термінами розрахунків з метою отримання економічних вигод. Широко використовується при очікуваних різких змінах валютного курсу, особливо при девальвації та ревальвації, значних коливаннях процентних ставок, посиленні нестійкості валютних обмежень, фіскального режиму.
Лаж – приплата до встановленого курсу валюти або ціни акції; термін, що застосовується при характеристиці інфляції, виражає різницю між цінністю металічної монети і знеціненої при інфляції однойменної паперової купюри.
Ломбардний кредит – короткостроковий кредит під заставу рухомого майна, яке можна легко реалізувати.
Кредит платіжний – позика, що видається для здійснення платежів клієнтом за поставлену йому продукцію або надані послуги.
Кредит на відкритому рахунку – комерційний кредит, заборгованість на якому не оформляється векселями, акцептованими траттами та іншими борговими зобов’язаннями позичальника, а зараховується на відкритий рахунок.
Кредит «рамочний» – відкривається банком для оплати позичальником ряду товарних поставок у межах одного великого контракту, що реалізується в межах певного періоду.
Кредит митний – відстрочка сплати мита, що надається митними установами ряду країн.
Кредит товарний – кредит у вигляді машин, обладнання, станків тощо.
Кредитна лінія – згода банку (що надається фірмі-позичальнику) здійснювати надання позик у майбутньому в розмірах, що не перевищують обумовлені раніше межі, без проведення спеціальних переговорів.
Кредитна блокада – відмова якої-небудь держави або міжнародної валютно-кредитної організації надавати кредити країні або групі країн; один з видів економічної блокади.
Облікова ставка – ставка відсотка, який банки вилучають за позиками, що надаються депозитними установами.
Обліковий відсоток – відсоток, що вилучається банками із суми векселя при обліку векселів, тобто при настанні терміну платежу.
Облік векселя – купівля банком або спеціалізованою кредитною установою векселів до закінчення їх терміну.
Література:
1. Конституція України.
2. Закон України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18.06.91.
3. Зміни та доповнення до Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» від 10.09.97.
4. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.96.
5. Указ Президента України «Про безпосереднє залучення УФБ до приватизаційних процесів» від 1995 року.
Завантажити реферат