Сторінка
2
пристосованість до швидкозмінних світогосподарських умов; сприяє "підтягуванню" національного виробництва до міжнародних стандартів за цінами, затратами фінансовими і трудовими ресурсами.
За часів класичного золотого стандарту проблеми конвертованості не існувало, адже вільний розмін грошей на золото здійснювався безперешкодно. Так само вільно здійснювались міжнародні розрахунки з допомогою розмінних на золото платіжних документів. Золотий стандарт мав вмонтований механізм оборотності валют і вільна та безперешкодна конвертованість малася на увазі сама собою.
Ситуація кардинально змінилася після припинення вільного обміну банкнот та інших фінансових документів на золото. Сучасні гроші мають кредитний характер, і сьогодні проблема конвертованості, — це проблема вільного обміну одних кредитних зобов'язань на інші. Вона не є і не може бути чисто технічною категорією обміну, оскільки вимагає існування ринкового типу економіки, заснованого на вільному волевиявленні всіх власників грошових засобів. Для безперешкодного здійснення повної конвертованості ринкова економіка має бути достатньо зрілою для активного протистояння іноземній конкуренції, повноправної участі у міжнародному поділі праці. Схему класифікації конвертованості валюти подано на рис. 13.2.
Рис. 13.2. Класифікація конвертованості валюти
Світова практика підтверджує, що потреба в конвертованості національних валют виникає як закономірний наслідок інтенсивного розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, коли приймаються рішення про відкриття національної економіки світовому ринку для більш активного використання такого важливого фактора, як міжнародний поділ праці. Одержавши статус конвертованої, деякі національні валюти можуть набувати властивості виконувати зовнішні функції загального міжнародного платіжного і купівельного засобу. Але такою властивістю володіють не просто конвертовані валюти, а лише резервні — грошові одиниці економічно сильних країн з могутнім фінансовим потенціалом, з розвиненою і розгалуженою по всьому світу банківською системою, де резервна валюта може бути обернена на будь-який товар. Інші ж країни в цих валютах створюють свої резерви. Нині налічується близько 70 конвертованих валют, а резервних — кілька:
долар СІЛА, німецька марка, японська єна, англійський фунт стерлінгів, швейцарський франк та деякі інші. Водночас функцію світових грошей значною мірою виконує лише одна валюта — долар США.
Конвертованість валюти не може бути зведена лише до актів купівлі-продажу (обміну) валют, що інколи створює враження про можливість існування так званої планової конвертованості, як, наприклад, у колишньому СРСР. Конверсія однієї валюти в іншу в межах плану, різних нормативів та квот — це лише конкретна банківська практика, що часто дуже далека від конвертованості веко-номічному розумінні. Конвертованість — рівнозначна свободі й багатосторонності зовнішньоекономічного обміну, при якому зовсім не обов'язково, щоб певна валюта досить широко використовувалася за межами національних кордонів або щоб у ній виражалася світова ціна. Для цього досить легальної можливості використовувати цю валюту в міжнародних платежах як резидентами, так і нерезидентами, а також відносної свободи придбання за неї іноземної валюти на зовнішніх і внутрішніх ринках та обміну на будь-яку іншу валюту згідно з ринковим курсом.
Щодо конкретного питання про конвертованість української гривні, то всі названі об'єктивні закономірності повною мірою притаманні й цій грошовій одиниці.
Загалом для досягнення істинної конвертованості необхідно дотримуватись, принаймні, двох умов:
• по-перше, мати внутрішній ринок товарів, послуг, валюти і капіталів, до якого мали б вільний доступ нерезиденти;
• по-друге, створити всі необхідні умови для виникнення зацікавленості в іноземних покупців до придбання гривні за іноземну валюту .
Рішення уряду про введення конвертованості замало. Необхідно, щоб ця валюта викликала довіру як у нашій країні, так і за кордоном, що може бути забезпечено високою якістю та багатим асортиментом товарів, які стоять за українською валютою. Адже перехід більшості країн до конвертованості своїх валют був здійснений лише після їх виходу на світові ринки з якісними товарами широкого асортименту.
Отже, конвертованість національної валюти — необхідний елемент розвинутої і відкритої ринкової економіки. Хоча слід зауважити, що повної конвертованості в широкому економічному розумінні немає навіть у країнах, де відмінено всі валютні обмеження. Адже й у них залишається більш-менш інтенсивне регулювання зовнішньої торгівлі, порядку міжнародних розрахунків, внутрішнього економічного життя. Тому, зрештою, ступінь і характер конвертованості валюти пов'язані із системою державного регулювання економіки кожної країни.
Конвертованість національної валюти ставить країну в якісно нові умови вільної багатосторонньої торгівлі й міжнародної конкуренції. Економіка постійно відчуває на собі тиск світового ринку за рахунок коливання цін, валютних курсів, процентних ставок та інших елементів кон'юнктури під дією ринкових сил. Якщо до запровадження конвертованості товаровиробники працювали на внутрішній ринок під захистом торговельних і валютних обмежень, то тепер вони можуть стати перед фактом зростання припливу конкурентоспроможних товарів з-за кордону. У цьому випадку країні необхідно буде збільшувати обсяги виробництва, розширювати ринки збуту своєї продукції для покриття за рахунок доходів від експорту зрослих витрат з імпорту. Інакше режим конвертованості національної валюти може поставити під загрозу порушення рівноваги платіжного балансу.
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Аналіз фінансового стану і фінансових результатів
Грошова система: суть, форми, реформи. Сучасна грошова система України
Доходи населення: структура та джерела формування
Аналіз прибутку та рентабельності ДП “Львівтрансгаз”
Міжнародні економічні організації як суб’єкти міжнародних фінансів. Структура та основні механізми валютного ринку