Сторінка
4
Підприємство-позичальник, що бажає отримати кредит у великому розмірі, може самостійно визначити банк, який бере на себе зобов’язання з організації банківського консорціуму та виконання функцій головного банку у кредитній угоді. Як правило, головним банком визначають один із великих банків, який має досвід проведення великомасштабних кредитних операцій.
Для отримання консорціумного кредиту підприємство-позичальник готує і надає головному банку, як правило, таку інформацію:
1) клопотання на отримання кредиту, із зазначенням характеру діяльності, фінансового стану підприємства;
2) дані про мету та направленість кредиту, термін надання, періоди його погашення;
3) техніко-економічне обгрунтування проекту;
4) інші документи, що потрібні для прийняття рішення про кредитування.
Кредитні взаємовідносини між консорціумом та підприємством-позичальником регулюються кредитною угодою, яку підписують усі учасники.
Головний банк акумулює кошти банків-учасників і кредитує підприємство відповідно до кредитної угоди.
За настання строків погашення зобов’язань підприємство повертає кредиторам не тільки позичені кошти та відсотки за кредит, а й відшкодовує всі витрати, пов’язані з організацією та здійсненням кредитної операції у тій сумі та строках, які обумовлені в кредитному договорі.
Консорціальне кредитування в Україні не набуло розвитку. За останні роки було укладено лише кілька консорціальних угод.
Позики участі — банки передають (переуступають) частини позики іншим кредиторам. Домовленість про таку позику можна укласти навіть без відома підприємства-позичальника, а умови такої позики відрізняються від умов надання початкового кредиту.
У зв’язку із низькою кредитоспроможністю більшості українських підприємств у вітчизняній практиці позики участі не практикуються.
Література
1. Бородина О. И. Финансы предприятий. — М.: ЮНИТИ, 1995.
2. Белолипецкий В. Г. Финансы фирмы. — М., 1998.
3. Бланк И. А. Стратегия и тактика управления финансами. — К., 1996.
4. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. — К.: Ника–Центр, Эльга, 1999.
5. Бланк И. А. Управление прибылью. — К.: Ника–Центр, Эльга, 1999.
6. Брігхем Е. Ф. Основи фінансового менеджменту. — К., 1997.
7. Беркар Коласс. Управление финансовой деятельностью предприятия. — М.: Финансы, 1997.
8. Василик О. Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. — К.: Вища шк., 1997.
9. Джеймс Ван Хорн. Основы управления финансами. — М.: Финансы и статистика, 1996.
10. Ефимова О. В. Финансовый анализ. — М., 1996.
11. Ковалева А. М. Финансы в управлении предприятием. — М.: Финансы и статистика, 1995.
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Суть та функції бюджетного обліку
Соціальний захист ветеранів праці та громадян похилого віку. Соціальний захист ветеранів війни
Напрями удосконалення інституційної інфраструктури фондового ринку
Методика визначення балансового прибутку відповідно до нових стандартів бухгалтерського обліку
Міжнародний лізинг