Сторінка
4
Підприємство-позичальник, що бажає отримати кредит у великому розмірі, може самостійно визначити банк, який бере на себе зобов’язання з організації банківського консорціуму та виконання функцій головного банку у кредитній угоді. Як правило, головним банком визначають один із великих банків, який має досвід проведення великомасштабних кредитних операцій.
Для отримання консорціумного кредиту підприємство-позичальник готує і надає головному банку, як правило, таку інформацію:
1) клопотання на отримання кредиту, із зазначенням характеру діяльності, фінансового стану підприємства;
2) дані про мету та направленість кредиту, термін надання, періоди його погашення;
3) техніко-економічне обгрунтування проекту;
4) інші документи, що потрібні для прийняття рішення про кредитування.
Кредитні взаємовідносини між консорціумом та підприємством-позичальником регулюються кредитною угодою, яку підписують усі учасники.
Головний банк акумулює кошти банків-учасників і кредитує підприємство відповідно до кредитної угоди.
За настання строків погашення зобов’язань підприємство повертає кредиторам не тільки позичені кошти та відсотки за кредит, а й відшкодовує всі витрати, пов’язані з організацією та здійсненням кредитної операції у тій сумі та строках, які обумовлені в кредитному договорі.
Консорціальне кредитування в Україні не набуло розвитку. За останні роки було укладено лише кілька консорціальних угод.
Позики участі — банки передають (переуступають) частини позики іншим кредиторам. Домовленість про таку позику можна укласти навіть без відома підприємства-позичальника, а умови такої позики відрізняються від умов надання початкового кредиту.
У зв’язку із низькою кредитоспроможністю більшості українських підприємств у вітчизняній практиці позики участі не практикуються.
Література
1. Бородина О. И. Финансы предприятий. — М.: ЮНИТИ, 1995.
2. Белолипецкий В. Г. Финансы фирмы. — М., 1998.
3. Бланк И. А. Стратегия и тактика управления финансами. — К., 1996.
4. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. — К.: Ника–Центр, Эльга, 1999.
5. Бланк И. А. Управление прибылью. — К.: Ника–Центр, Эльга, 1999.
6. Брігхем Е. Ф. Основи фінансового менеджменту. — К., 1997.
7. Беркар Коласс. Управление финансовой деятельностью предприятия. — М.: Финансы, 1997.
8. Василик О. Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. — К.: Вища шк., 1997.
9. Джеймс Ван Хорн. Основы управления финансами. — М.: Финансы и статистика, 1996.
10. Ефимова О. В. Финансовый анализ. — М., 1996.
11. Ковалева А. М. Финансы в управлении предприятием. — М.: Финансы и статистика, 1995.
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Проблеми та перспективи входження України в міжнародну фінансову систему. Стан та перспективи співробітництва України з міжнародними фінансовими інституціями
Проблеми щодо трактування економічної сутності поняття “фінансовий ринок”
Характеристика кошторису бюджетної установи як фінансового плану
Бюджетна система і бюджетний процес
Основи кошторисного планування