Сторінка
2

Операції на девізних ринках

Ринок форвардних операцій терміном до 6 місяців, як правило, досить стабільний, а на довший термін — нестійкий, окремі операції можуть спричинити сильні коливання обмінних курсів.

Форвардний валютний курс і курс "спот" тісно пов'язані між собою. З теоретичної точки зору форвардна ціна валюти може дорів­нювати спот-ціні, однак на практиці такий збіг досить рідкісний. Якщо форвардний курс більший за спот-курс, то в такому разі зазна­чають, що валюта котирується з "премією"; якщо ж навпаки, то ва­люта котирується з "дисконтом", тобто зі знижкою.

Премії і дисконти за валютою, як правило, розраховуються на основі даних року для того, щоб можна було порівняти прибутковість від вкладання валюти у форвардну операцію з відповідною прибут­ковістю від вкладання валюти в інші форми валютних операцій.

До позитивних моментів проведення форвардних валютних опе­рацій можна віднести те, що вони надають більше можливостей для маневру. Якщо операція "спот" має бути виконана або відкладена практично негайно, форвардні контракти залишають час для аналізу, контролю і проведення необхідного коригування.

Однак слід мати на увазі той факт, що при укладанні форвардно­го контракту валютний ризик значно зростає, оскільки збільшуєть­ся ймовірність непередбачуваної зміни курсу валюти на дату по­ставки, а також ризик щодо неплатоспроможності партнера. Тому при укладанні форвардної операції клієнт обов'язково повинен мати відповідні засоби — залишок на рахунку чи кредитну лінію — для покриття цього ризику.

Операція "своп" — це валютна операція, за якої поєднуються форвардні умови та умови "спот": продаж готівкової валюти (спот) здійснюється з одночасною її купівлею на строк (форвард) або навпаки. Ці операції дають можливість одержувати додаткові еко­номічні вигоди або ж пов'язані з валютними втратами.

Операції "своп", як правило, здійснюються на строк від 1 до 6 місяців, значно рідше зустрічаються своп-операції з терміном вико­нання до 5 років.

Операції "своп" здійснюються як між комерційними банками, так і між комерційними банками і центральним банком країни, а також безпосередньо між центральними банками країн. В останньо­му випадку вони являють собою угоди із взаємного кредитування в національних валютах відповідних країн. З 1969 p. діє багатосто­роння система взаємного обміну валют через Банк міжнародних роз­рахунків у Базелі на базі використання операцій "своп". Ці двосто­ронні операції використовуються центральними банками країн го­ловним чином для здійснення ефективних валютних інтервенцій. Вони використовуються також як центральними, так і комерційни­ми банками для диверсифікації своєї валюти з метою здійснення міжнародних розрахунків, задоволення потреб клієнтів у певній ва­люті, для тимчасового збільшення валютних резервів тощо.

Так, якщо банк має запаси доларів, а йому тимчасово на 6 місяців потрібні франки, то він може продати долари за франки з негайною оплатою і одночасно укласти договір про купівлю такої ж суми до­ларів через 6 місяців у свого партнера.

Приблизний розподіл угод з іноземною валютою на світових валют­них ринках такий: "спот" — 67 %, "форвард" — 5, "своп" — 28 %.

Ареною валютних операцій виступають також біржі, які здійсню­ють валютні обміни; там визначаються, залежно від попиту та про­позиції, ринкові ціни валют. За деяких обставин валютні біржі ста­ють головною ланкою міжбанківських операцій. Як учасники біржо­вих ігор можуть виступати і центральні банки, що провадять опе­рації з підтримки національних валют.

Валютна біржа — це природний та стихійний ринок, дещо схо­жий з ринком цінних паперів (фондів — фондова біржа) чи товарів (товарна біржа).

Досить цікава історія виникнення бірж. Вони з'явилися в XV ст. в італійських містах — Венеції, Генуї, Флоренції. Саме слово біржа має грецьке походження: byrsa — гаманець.

У Росії біржі почали виникати у вигляді товарних ринків. У 70-ті роки XIX ст. уже функціонувала валютно-фондова біржа, яка торгувала як іноземними грішми, так і цінними паперами. Ось як виглядав валютний ринок Росії 100 років тому: безготівковий обіг — 78 % (у тому числі позабіржові операції — 39,3 і біржові — 38,7 %),

готівковий обіг — 22 %.

Учасниками валютних операцій стають і приватні {фізичні) особи, які їздять за кордон, здійснюють перекази валюти, купують іноземну ва­люту з метою нагромадження та здійснюють інші неторговельні операції.

Безпосереднім зведенням покупців і продавців валюти, її "зберігачів" і позикодавців можуть займатися брокерські контори. Вони володіють інформацією, пропонують консультативні послуги і прог­нозні оцінки.

Послугами брокерських контор користуються комерційні банки;

компанії, що зорієнтовані на зовнішній ринок; фірми та приватні особи.

Діапазон валютних операцій достатньо широкий і різнорідний. Їх проводять "міняйли" на чорному ринку, банки, як комерційні, так і державні, міжнародні фінансові організації.

До строкових валютних операцій, які здійснюються на валютних біржах та валютних відділах товарних і фондових бірж належать ф'ючерсні валютні операції і опціони.

Ф'ючерсні валютні операції — це строкові угоди на біржах, що являють собою купівлю-продаж золота, валюти, фінансових та кре­дитних інструментів за фіксованою на момент укладання контракту ціною, з виконанням операції через певний проміжок часу (більше З днів і до 2—3 років). Розрахунки здійснюються через клірингову палату, яка виступає посередником між продавцем та покупцем і гарантує виконання сторонами своїх зобов'язань.

Як видно, сутність ф'ючерсних валютних операцій дещо подібна до форвардних. Так, ф'ючерсні операції, як і форвардні, здійснюють­ся з поставкою валюти на термін понад 3 дні з дня укладання кон­тракту, при цьому ціна виконання контракту в майбутньому визна­чається в день його підписання.

Однак при видимій зовнішній подібності існують суттєві відмін­ності ф'ючерсних валютних операцій від форвардних:

• якщо форвардні операції здійснюються на міжбанківському валютному ринку, то ф'ючерсні — переважно на біржовому, що при­водить до визначення строків і обсягів операцій за форвардними контрактами на основі взаємної домовленості сторін, тоді як умови виконання ф'ючерсних контрактів прив'язані до певних дат роботи бірж (наприклад, перший понеділок кожного третього місяця), тобто стандартизовані за термінами, обсягами та умовами поставок;