Сторінка
3

Об'єктивна необхідність та економічна сутність міжнародних фінансів

Тому не випадково під час кризи в Південно-Східній Азії прем'єр-міністр Малайзії офіційно звинуватив у всіх бідах фінансиста зі світо­вим ім'ям Джорджа Сороса і обмежив його доступ на малайзій­ський ринок.

Настійна необхідність більш чіткого регулювання міжнародних фінансів із метою їх стабілізації особливо гостро постала після серії регіональних валютно-фінансових обвалів.

По-перше, як показує світовий досвід, країни, котрі залучають значні обсяги приватного капіталу, більш вразливі у разі несподіва­ної зміни рівня довіри інвесторів.

По-друге, за аналогією з "Великою депресією" (1929—1933 pp.) світова фінансова криза пов'язана з надвиробництвом. Диспропор­ція, що сформувалася протягом двох останніх десятиліть між постійно зростаючими можливостями нарощування виробництва і невідповід­ною йому базою споживання обернулася неймовірним збільшенням обсягів "гарячих грошей". Саме завдяки цьому Нові індустріальні країни Південно-Східної Азії, створивши найбільш динамічний вироб­ничий потенціал, могли протягом тривалого часу абсорбувати у свої економіки стільки грошей, скільки було необхідно для потреб інвес­тиційного розвитку. Це дало можливість цим країнам завантажити світові ринки дешевою товарною масою, яка за обсягами значно пере­вищувала масштаби світового платоспроможного попиту.

І, по-третє, на нашу думку, найсуттєвіше полягає в тому, що світова фінансова криза з якихось причин вдарила насамперед по основних конкурентах США (мається на увазі Японія). Наслідком кризи стало те, що і необхідно було очікувати: світ повернувся об­личчям до Америки, куди почали стікатися зростаючі потоки світо­вих фінансів.

І якби фінансова криза у Південно-Східній Азії припала на час,

коли самі США були у фінансово-економічній скруті, як наприкінці 70-х та протягом 80-х років, то можна було б чекати повторення ситуації 1929—1933 pp.

Виникає запитання: а що ж далі?

А далі, як і раніше, і МВФ, і Світовий банк (СБ) продовжують висувати стереотипні стандартні вимоги до всіх без винятку країн світу, які користуються їхніми кредитами, і відповідне стереотипне пояснення неефективності використання країнами цих кредитів.

Такі ж вимоги, практично без змін, висуваються і до постсоціалі-стичних країн, а також країн пострадянського простору.

Рекомендації МВФ передбачають існування до початку рефор­мування бодай зародкових ринкових процесів і структур, як це мало місце в постсоціалістичних країнах Центральної Європи та Балтії. В умовах пострадянського простору такої бази немає, тому стратегія МВФ і СБ на пострадянському просторі потребує радикальної пере­оцінки. Про це наголосив на зустрічі зі студентами Інституту міжна­родних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, яка відбулася 17 листопада 2000 p Президент нашої дер­жави Л.Д. Кучма.

На думку батька монетарної системи М. Фрідмена, МВФ вичер­пав свою місію ще 1973 p., коли було скасовано систему фіксованих обмінних курсів, наглядати за якою він мав у момент свого створен­ня в 1944 p.

Відомий економіст, директор Гарвардського інституту міжнарод­ного розвитку Джеффрі Сакс писав на сторінках "Файненшл Тайме" 11 грудня 1997 p.: "МВФ наділений занадто великою владою і жод­на організація не повинна брати на себе відповідальність за еконо­мічну політику більшої половини країн світу".

Критичне ставлення до діяльності МВФ характерне сьогодні й для певної частини економічних та політичних кіл України. Крити­ка кредитної політики МВФ ґрунтується переважно на тому, що за відсутності реальних позитивних зрушень в економічному стано­вищі країни-позичальниці, остання фактично потрапляє в залежність від кредитора, який диктує не завжди виправдані умови. Багато дер­жав, у тому числі й Україна, які гостро потребують фінансової підтрим­ки, вимушені погоджуватися з волею кредитора.

Світ стоїть сьогодні на порозі формування та утвердження нових правил гри, які, безперечно, зменшать значення стихійних сил ринку і підвищать регулятивну роль міжнародних фінансових інститутів та держав із метою зменшення впливу дестабілізуючого фактора міжнародних фінансів у сучасній світоглядній системі. Мова йде про спільну розробку світовим співтовариством новітніх стратегіч­них напрямків регулювання міжнародних фінансів, співзвучних сьо­годнішній добі.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Інші реферати на тему «Фінанси»: